Оля - Піратський скарб, Оля

-Гарпуни напоготові, цілитися в очі. Гармати ціляться в щупальця, ми маємо максимально уповільнити його.

Наказувала я, а мій голос ехом доносився до команди.

-Чекати мого наказу.

Одного з піратів вже захопили ці щупальця та потягнули на дно, але інші щупальця огортали корабель. Він хотів потопити нас, але у нього не вийде. Ми станемо йому як кістка в горлі. Ще трошки, ще трошки. Говорила я подумки чекаючи слушної нагоди для удару.

-Зараз.

Крикнула я та почула гучні вибухи. Моє серце на секунду ніби зупинилося, а вуха заклало від таких гучних вибухів. На моє волосся та обличчя попала кров. Кракен жахливо заревів від болю і його щупальця в шаленому русі почали опускатися під воду, але це не надовго.

-Вшиваємося звідси. Всі вітрила, наступна зупинка затока Бурунів.