Агне Ашкелянець - Виклик, Агне Ашкелянець
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Бачила — і нічого не зробила?! — знову кричала дівчина.
— Чому нічого? — посміхнулась Каста. — Вона повідомила нам!
— Нам?! — перепитала Містика. — А копам хто-небудь повідомив?! А завадити Маніяку хтось намагався?! Звичайно, ні! Навіщо завантажувати себе зайвими турботами, правда, Акуло?!
— Я… я… — Акула спробувала знайти потрібні слова для пояснення, та замість цього з очей полились сльози. — Я не встигла… я так злякалась…
— І одразу ревіти! Алло! — крикнула Містика в трубку, коли задзвонив її телефон.
— Твоя сестричка в мене. Будь-яка спроба повідомити поліції, і вона опиниться у Бога. Приходи на те місце, де ти мене побачила. Одна.
— Що?! Що?! Що таке? — всі застрибали навколо Містики, помітивши, як різко змінився вираз її обличчя.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Виклик, Агне Ашкелянець», після закриття браузера.