Агне Ашкелянець - Виклик, Агне Ашкелянець

Частина п’ята — Та, котрої вже немає

Нік проводив Джессіку до дому сестер Вуд. Це були ті дівчата, які зʼявились після нападу Маніяка та допомогли їй оговатись. Привітавшись із близнятами, Нік вирушив займатися власними справами, поки Джессіка не подзвонить і не скаже, що її візит закінчився.

Тим часом барвистоволосі Касандра та Еммі розцілували подругу. Дівчата були знайомі мало, але встигли зблизитись. І ось, сиділи за чашкою розчинної кави та говорили про все підряд.

— Ще в дитинстві в мене була мрія створити компанію, — ділилась Джессіка, — зі спільними інтересами та справами. Мені пощастило жити на Бекстріт. Там давно тусуються різні групи підлітків. Ось і я вирішила втілити дитячу мрію в життя.

У нас із кузиною Сарою було одне спільне захоплення — нам подобались гострі відчуття. Коли подорослішали, ми почали зустрічатись вечорами, щоб робити щось… надзвичайне. Запрошували до себе різних людей з класу та поза його межами, дівчат і хлопців. У нас з’явилась потреба мати свою базу, місце для зустрічей.

Довго не думаючи, я звернулась до Марка Андерсона. Він головний над нашими тусовками, боксер. Разом зі своєю бандою розпоряджається кожним закутком Бекстріт.

Я запитала його про невелику територію, а він виявився ласим на жіночі чари. Я поусміхалась, повигиналась — і справа зроблена!

Марк сказав: «Віддам тобі цілий баскетбольний майданчик, якщо підеш зі мною на побачення».

Зрозуміло, я знала, чим має закінчитись побачення. Але пішла, сподіваючись, що щось мене врятує.

Так і сталося. Один мій залицяльник, Мет Чаммінг зчепився з ним, а я тим часом втекла з ключами від майданчика.

Наступного дня я та мої друзі зібрались на нашії базі та почали роздумувати про назву. Нічні ілюзіоністи або просто НІ, — так запропонувала Демі Флор. Ми погодились і придумали собі прізвиська. Моє – Містика, Сари – Північ.

Минали місяці. Ніхто з них не згадував про «борг» перед Марком. А я жила з відчуттям, що не сьогодні-завтра він зʼявиться та почне вимагати кохання та секс. Коли я не зможу підіграти, Марк зі своєю компанією боксерів вижене нас з усього Бекстріт!

Я вирішила, що нам слід обрати лідера, який підготує Братство до викликів. Зрозуміло, я розраховувала стати цією людиною. Навіть організувала повноцінні вибори! Вирішальний голос був у моєї подруги на прізвисько Акула. Та вона проголосувала не за мене, а за іншу дівчину, Касту. Так я втратила владу.

Затим сталося те, чого я так боялась. Марк почав вимагати своє, і ця сучка, Каста, заявила, що я ЗОБОВ’ЯЗАНА з ним все владнати, аби врятувати НІ.

Я поскандалила й пішла від них. А тоді побачила те вбивство. Що було далі, ви знаєте.

— Каста вчинила неправильно, — прокомментувала Еммі. — Як лідер, вона мала б шукати інший вихід.

— А знаєте, що найсмішніше? — млосно усміхнулась Джесіка, роблячи ковток кави. — Зараз Андерсон організовує якийсь конкурс на найкрутішу тусовку. Переможець отримає безкоштовно підвал якоїсь багатоповерхівки. Наші панікують, адже з майданчику їх ось-ось проженуть, залишається лише перемогти в конкурсі. Тепер вони вмовляють мене повернутись. Мовляв, це допоможе привернути увагу Марка — голови журі. А ще зʼясувалося, що Каста не тямить в організації!

— У меня ідея! — викрикнула Касандра. — Ти хочеш помститись Касті?

— Залежить від способу.

— Давайте створимо свою спільноту і переможемо в конкурсі. Нехай спочатку нас буде лише троє, зате після перемоги багато людей потягнуться до нас. І ти, Джессі, будеш головою!

— Не знаю, чи ми поладнаємо. Я все ще шукаю екстрим. Невже вам подобається те, чим займаюся?

— А що, не видно?

Джессіка ще раз огледіла яскраве волосся дівчат та пірсинг на обличчях, помітила навіть декілька татуювань. Вона усміхнулась.

— Мені здається, — підхопила Еммі, — що ідея підходяща. Як назвемось?

— Останнім часом я думала, що назвала б свою спільноту Орден нічних дітей, ОНД. 

— Давайте так. Коли конкурс?

— Десятого.

— У нас не так багато часу. Джессіко, ти зможеш вдати, ніби плануєш допомогти НІ, та витягти з них побільше інформації?

— Безсумнівно. Ой, — вигукнула Джесіка, коли її телефон задзвонив. – Телефон. Вибачте, будь ласка. Алло. Так. Привіт, Бен! Що? Що означає «зникла»? Як зникла? Де зникла? Де?! Ти де? Чекай, я йду! У мене біда! — звернулась вона до новоспечених подруг. — Здається, Маніяк викрав Сару. Мені потрібно в Братство.

— Ми з тобою! — підірвались близнята. Вони прекрасно розуміли, що таке хвилюватись за сестру.

***

Бен сидів на баскетбольному майданчику разом із усією компанією НІ. Підлітки мовчали, ніхто не знав, що робити: вперше в житті викрали члена їхнього Братства. Викрали Північ!

На майданчик забігла Містика, за нею — двоє яскравих близнят.

— Як це трапилось? — запитала вона злякано.

— Між іншим, трапилось через тебе! — закричала Каста. — Вічно з усіма шури-мури крутиш, а потім відповідати за тебе!

— Заткнись, бо зараз я розмажу тебе по цьому бетону без найменшого жалю! — процідила крізь зуби Містика, стискаючи кулаки.

— Так, заспокойтесь! — Ділан встав на ноги. — Містика не крутила з ним шури-мури, Касто. Якщо ти забула, то він намагався вбити Містику.

— Так?! — кричала Каста. — А чому ж саме її? Чому не мене, не вас?

— Ще одна фраза в такому тоні — і ти вилетиш звідси зі швидкістю вітру! — сердито повідомила близнючка з помаранчевим волоссям, Касандра.

— Це ще хто?

— Це мої подруги, Касто.

— Паніка, — представилась Емі.

— Психіка, — підхопила Касандра.

— Дуже мило! Може, вони ще в нашій спільноті будуть?

— Іди до біса! — сказала Містика, грізно наблизившись до Касти.

Каста вперше промовчала. Змірявши її недобрим поглядом, Містика направилась до Бена.

— Як це трапилось? — повторила вона своє питання.

— Акула бачила, як Маніяк заштовхував Північ у якийсь автомобіль.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍