Julia Shperova - Тифон, Julia Shperova

- А як же вправи? Концентрація та медитація?

- Я й так уже сконцентрований. На тобі. Боюся, більше в мене ні на що не вистачить уваги.

Дівчина ледь відчутно зітхнула, ніби збиралася почати суперечку, але натомість похитала головою і змінила тему:

- Я мабуть принесу тобі ще відвару.

- Гадаю, третя чашка за день просто зупинить моє серце, - незграбно пожартував Джеймс і розтягнувся на ліжку.

Він неохоче заплющив очі і побачив те саме, що й завжди. Обличчя Ентоні та Антуана. Двох тезок, двох горгулів, які загинули через нього. Одного з них він навіть вбив власноруч…

Від цих думок його затіпало. І швидко ковзнув до іншої втрати - його тітки Шарлотти. Всі ці розмови про неї, відсутність конкретних відповідей від матері та Рада, яка давно здалася на пошуки... Усе це злилося в одну думку, яка тепер пульсувала в скронях, наче вимагала скористатися нею.

Ідея засіла в голові так міцно, що Джеймс відчув у грудях легкий поштовх адреналіну.

Треба шукати її через кров.

Це здавалося настільки очевидним тепер, коли він з’єднав усі шматки пазлу: навчання з Хейзом, досвід Бартона, нотатки про хімер. Все мало сенс! І він міг спробувати!

Він розплющив очі і втупився в темряву, ніби всередині нього щось прокинулося. Елінор, яка саме повернулася з чашкою, зупинилася на порозі.

- Ти в порядку? - тихо спитала вона, помітивши зміну в його виразі обличчя.

Джеймс посміхнувся краєчком губ і повільно сів. Він підхопив відвар і відпив одразу трохи не половину напою.

- Все добре, - відповів він спокійно, хоча всередині нього все пульсувало. - Все щойно стало на свої місця.