astrohameleon - Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon

Частина 2. Збитий льотчик.

Частина 2. Збитий льотчик.

Те, що бачив Курт та його батьки крізь прозоре скло наднової медісек-камери, що знаходилася у реанімаційному відділенні приватного медичного центру «Авіценна-601», викликало у них не лише почуття жалю, а й розпач та відчай, які не всі з них могли стримати.

На білосніжному ліжку, оповите напівпрозорою сіткою крапельниць та мереживом з тонких дротів, що стирчали з різних датчиків, у оточенні медичного обладнання, нерухомо лежало тіло прекрасного світловолосого юнака, обличчя якого майже як дві краплини води, було схоже на обличчя самого Курта. То був його важко хворий молодший брат – Крістіан.

Здавалося, хлопчина міцно спав, але втомлений довготривалою хіміотерапією він просто лежав з заплющеними очима. Ніхто з його рідних навіть і не здогадувався, що крізь біль та сплутану свідомість, він відчував їхню присутність, хоч вони усі тимчасово заблокували свої контури зв’язку. Та найбільшого болю хлопцеві завдавав їхній відчай.

- Мамо, що кажуть лікарі? – тихо, наче боячись, щоб його не почув важко хворий брат, запитав Курт.

- Прогнози дуже невтішні… ще сьогодні Крістіана мають ввести у стан штучної

_____________________________________________________________________________

Зорельоти далекого космосу* -  космічні кораблі різного розміру і конструкції, зазвичай типу «струна» чи «квазар», здатні переміщатись у часі і просторі на дуже великих швидкостях (фантастичне).

коми. Вони кажуть, що його організм на межі… і його потрібно готувати до кріо-терапії… Ні, я цього не витримаю… - змучена горем жінка гірко заплакала.

- Синтіє, годі… Можливо, чергова трансплантація штучних органів трохи продовжить йому життя, - намагався заспокоїти дружину чоловік і батько Курта та Крістіана.

- Ні, Шон, ця клята пошесть повністю знищила донорський орган за кілька місяців після трансплантації… Я до останнього надіялася, що він протримається набагато довше ніж штучні… І, врешті-решт, нашого сина таки від’єднають від апаратів життєзабезпечення, адже ця клініка – дуже дорога, а наші борги – незліченні.

- Але вона, на жаль, єдина, яка прийняла його на лікування.

- Хіба ж це лікування?! – у вбитої горем жінки почалася справжня істерика. – Та йому і досі не можуть встановити вірного діагнозу! Клята невідома інфекція постійно мутує, ліки майже не допомагають і увесь цей час Крістіана тримають у повній ізоляції. Я можу бути поряд із ним лише на протязі кількох хвилин…

- Мамо, годі, припини, - Курт також був у відчаї, але водночас добре розумів те, що істерика їхньому горю не допоможе. – Я обов’язково знайду гроші. Тобі не варто думати про це.

- Курт, синку, я хочу надіятися на краще, але лікарі вважають, що твій брат – безнадійний, хоч не говорять нам про це!

- Не зовсім, - намагався хоч якось заспокоїти дружину чоловік. – Є ще надія на технології з планети Genesis-M. Оскільки мозок нашого сина ще не уражений, що сильно дивує лікарів, то навіть у найгіршому випадку для Крістіана можуть здійснити повну реплікацію тіла. Я чув, що задля вирощування нового тіла достатньо лише кількох здорових клітин пацієнта.

- Шон, що ти таке говориш?! Ти хоч розумієш, скільки це коштує?! Також, це протизаконно і місцеві агенти тамтешніх «чорних» трансплантологів не погодяться навіть на доставку нашого сина на Genesis-M… Я вже не кажу про сам процес реплікації… І ще, я взагалі не розумію, чому лікар сказав тобі про можливість реплікації тіла нашого сина, знаючи, що ми не зможемо оплатити її. Якби тамтешні спеціалісти і погодилися б зробити цю процедуру у борг, то нам до самої смерті не розплатитися з ними. Я – колишня власниця салону краси та невеликого фітнес-центру для жінок, а ти – художник, картини якого купують лише з жалю до нашого важко хворого сина. Зрештою, за них багато не отримаєш…

- Мамо, ти забула про мене, - з деяким докором промовив Курт. – Хоч зараз я не у найкращій фізичній формі, але здатен повернутися до перегонів. Зрештою, завдяки моїй участі у них, нам вдалося отримати найбільше грошей для оплати лікування Крістіана у цій клініці.

- Ні! Ні! Ні! – у розпачі заволала пані Синтія. –  Ні за що! Я не хочу втратити ще й тебе! Ті перегони – дуже небезпечні і можуть відправити тебе у могилу іще до того, як лікарі приймуть рішення від’єднати твого брата від апарату життєзабезпечення. Шон, скажи ти йому!

- Курт, не варто так ризикувати, - промовив батько. – Я спробую звернутися до представників волонтерського руху з підтримки важкохворих, полечу до місцевого квадратера, є ще одногрупники та університетські друзі Крістіана… можливо, вони іще якось зможуть допомогти. У декого з них батьки – бізнесмени та заможні аристократи і сподіваюся, що зможуть розщедритися на благодійний внесок до місцевого фонду, який також підтримує важкохворих біженців.

- Тату, я розумію твоє хвилювання, але я сам собі ніколи не вибачу, якщо не спробую допомогти братові. Ти ж розумієш, що це – міжгалактичні змагання і вони відбудуться тут – у Астрополісі. Таке космічне «дербі» та ще й з просто до непристойного велетенським гонораром – не можна пропустити, якщо сама доля дає мені нагоду взяти участь у ньому. Винагорода за перше місце – п’ять мільярдів міжгалактичних сатів. Це ж просто шалені гроші, нехай їх і не вистачить на повну реплікацію тіла, але завдяки ним можна буде доставити Крістіана на Genesis-M, щоб він зміг отримати там хоч якесь більш-менш ефективне лікування, яке могло б продовжити йому життя. Вибач, але я не маю права змарнувати цей шанс.

- Але ж після аварії ти втратив місце у команді…

- Так, я згоден з тим, що зараз моє тіло не у найкращій фізичній формі, але результати тесту показали, що мої реакція та концентрація – у нормі, а це свідчить про те, що я можу брати участь у перегонах. Так, мої конкуренти та недоброзичливці вже встигли «охрестити» мене «збитим льотчиком», але я здатен довести, що це – не так і їхні висновки завчасні.

- Але ж ти ще ніколи не брав участі у змаганнях такого рівня… Хто ж візьме тебе у команду? Якщо ж ти захочеш бути незалежним гонщиком, то тобі потрібно буде не лише сплатити організаторам змагань фіксований грошовий внесок, а ще й дістати три види транспорту для повноцінної участі у гонках, найняти бригаду техніків для його обслуговування і отримати на кожному з них перемогу… А про розмір суми цього внеску я можу лише здогадуватися… та й твоїми конкурентами будуть «зіркові» пілоти, більшість яких вже перемагали у перегонах бодай на одному виді космічних «болідів». Ти хоч розумієш, у що вплутуєшся?! – продовжував бідкатися батько.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍