Джейн Лоурен - Все одно ти будеш мій, Джейн Лоурен

Дейв взяв мене за руку і ми разом підійшли до ялинки, під якою діти уже сварилися за подарунки. Джеймсу достався ноутбук, який знадобитися у навчанні, а Ейпріл отримала свій довгоочікуваний смартфон. Лілі знайшла свій новий рюкзак, а маленький Логан великий конструктор.

Мені і Дейву подарували квитки на тиждень у Мексику. І це дуже доречно, ми давно планували поїздку без дітей, щоби приділити більше часу одне одному.

Під кінець вечері я сиділа з Дейвом і ми обговорювали те, як будемо проводити завтрашній день і краєм ока побачила, як Джеймс дарує щось Джулі. Я мімікою показала чоловікові, щоби він теж глянув на це. Поки дівчина відкривала маленьку коробочку, я помітила, як хвилюється Джеймс. Вона витягнула звідти маленький браслет у вигляді сердечка й радісно усміхнулася. У цей момент Джеймі щось шепнув їй і вона, закивала головою. Я пишалася ними.

- А наш син романтик. Весь у мене, - з гордістю сказав Дейв, а я розсміялась.

- Аякже.

- Готуйся бавити внуків.

- Паркер!

- Налякалася, старенька? 

Він сміється з мене!

- Ні, і тільки попробуй назвати мене ще раз старенькою.

Я насупила брови, поки чоловік нахилився до мене і прошепотів:

- Тоді наважмось на п'ятого.

Ще й знущається.

- Тільки у тому випадку, якщо ти будеш народжувати, солоденький, - усміхнулась я, ніжно цілуючи його.

Я ж казала, що Різдво - моє улюблене свято? Так, це правда тому що тільки на Різдво постійно трапляються якісь дива. Я вірю у магію у цей час. Магія полягає у тому, що всі це свято святкують разом з найдорожчими людьми. У наш час, це велика цінність... І я рада, що ми з чоловіком змогли зберегти її. 

Кінець другої бонусної частини.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно