Артур Єрмак - Байка про Арктантропа, Артур Єрмак

Вже майже рушила в дорогу та тут їй на дорозі стала Кайла, магічка явилась без запрошення, бо після однієї події Марія трималась від неї подалі.

- Постривай, сонечко.

В сторожці зараз вони були втрьох, якщо не рахувати Рени в підвалі. Кровопивця з підозрою сіла, мовчки, Франц увесь цей час стояв опершись на підвіконня, він теж не волів до розмови. Павука загалом ображало ставлення Марії так він ще й програв свій шанс врятувати боса.

- Чого-чого а цього навіть подумати не могла, що саме спермак... вибач, Франц мені подзвонить коли буде потрібна допомога. Хоч тебе, павучок, я образила набагато більше аніж це бліде сонечко... добре що ми втрьох отак зустрілися, - голос ліквідаторки ставав дедалі сумнішим з тим як вона говорила.

- Я не маю часу на дружню зустріч, до світанку я вже маю дістатись Вінсайда, - спробувала викрутитись Марія.

Магічка за допомогою надприродної сили не дала їй відкрити двері, ті просто не піддались, хоч сама вона і пальцем не поворухнула.

- Ти його там не знайдеш, хіба що пилососа собі відвоюєш і це у кращому випадку.

- Звідки ти знаєш?

- По вулиці Дваліна 33 знаходиться завод по виробництву домашньої техніки...

Франц втрутився:

- Сама подумай, то лише виробничі потужності, якби там же була і в’язниця то було б надто просто...

- Та ні, павучку, там теж щось є, я маю свідчення що кожен з чотирьох об’єктів ВЕСПЕР по всій країні займається «дослідницькою діяльністю» у відношенні зверхів, або ж просто готують мисливців котрі далі вбивають нас.

Її співбесідники мовчали перетравлюючи цю інформацію.

- Ти казала що маєш членство у гільдії магів, ти займаєш посаду ліквідаторки... - почав Нгану та не міг сформулювати свою думку.

- Тож я мала б ними зайнятись? - з докорою у голосі спитала афрокровійка. – Колись мій вчитель ліквідував релікта, котрий з’явився посеред білого дня і просто не розумів куди і як він потрапив, знаєш як? Він подружився із ним і адаптував його до цієї епохи, але це лише через те, що той релікт видавав наш світ, порушував правило таємниці, розумієш до чого я веду?

- Що ВЕСПЕР його не порушує, жодним чином, - в ступорі вимовила Марія.

- Так, я не маю жодного підстави на конфлікт з ними... ви, обидва, ще діти у світі надприродного, так само як і ваш вожак - Ітан, - мовила ліквідаторка. - Наш світ не має жодного правового регулювання для зверхів, тобто надприродних істот. Кожен з нас має право жити, вбивати таких як ми і бути вбитими у відповідь. Хочеш, живи як в останній раз а хочеш живи як людина, хочеш вари джем з фей, корчуй неметони або вирощуй їх і піклуйся про нерозумних серед нас та ніколи, абсолютно ніколи не порушуй правило таємниці, інакше по тебе прийде ліквідатор.

- Чому ж тоді ви не нищите перевертнів на повний місяць?

- Бо їх надто багато аби за всіма услідкувати, всіх знайти і знищити, до того ж перевертень у повний місяць посідає третю сходинку серед найнебезпечніших живих істот а це лячно. Проте стається таке що юні, недосвідчені ліквідатори, котрі жадають вислужитись або отримати премію виходять на полювання у повню та рідко повертаються.

- Ми здається з’їхали з теми, - знов втрутився павук.

- Так, - схаменулись обидві. - У Вінсайді Ітана точно нема, бо він майже унікальний, здатний до перетворення по власній волі, таких їхній демон-гермес зазвичай забирає аби «дослідити» особисто. Якщо він ще живий, то у головному офісі, вежі ВЕСПЕР в Хелфолі.

- То я маю рушати туди! - вскочила Марія.

- Маєш але не в такому вигляді і не напролом як збираєшся, лиши пістолета, перевдягнись як звичайна жінка-мерзлячка і візьми з собою ось це, - вона простягнула їй два камінчика. - Я не можу втрутитись у це особисто, бо гільдія останнім часом намагається карати ліквідаторів за особисті конфлікти але допоможу хоч так.

То були руни, як магічка потім пояснила, одна мала на собі зображення овала, це руна телепорта, за допомогою якою Кайла перенесе її і Ітана з вежі. Друга мала на собі зображення якоїсь абстракції, що віддалено нагадувала одразу око, мозок, рот і вухо, так звана руна зв’язку, котра має забезпечити обмін думок між Марією і магічкою.

Також Кайла розробила план як саме потрапити десь в зону де могли б тримати Ітана, але аби туди потрапити доведеться перевдягнутись у їх одяг. До того ж вони будуть оглядати її, навіть голу аби вона не пронесла щось заборонене у вежу, тож руни доведеться заховати у задньому проході.

Марія має бути готовою до зовсім не джентльменського прийому і можливо навіть катувань з боку працівників ВЕСПЕР, але, якщо все піде по плану, то серйозної шкоди вони їй заподіяти не зможуть.

Втрьох, вони обіграли усі деталі, обмізкувади усе що могли і тепер лишалось лише одне питання:

- Кайло, звідки ти це все знаєш?

- Один вільний маг взяв завдання, в гільдії є так званий найманський центр, тож він мав проникнути у вежу ВЕСПЕР. Йому ввічливо відмовили, бо ця контора усіма силами уникає контактів з магами і гільдією, певно бояться проблем з нами. Той маг взяв в напарники собі демона-інкуба і підмовив його на те завдання, обіцяв підтримку і половину гонорару... через місяць того інкуба знайшли на околицях Едмонду. Ніхто не знає як він втік і він сам нічого не міг розповісти, нам довелось копатись у його пам’яті аби витягнути хоча б ці крихти, бо там усе стало білим шумом у якому іноді проскакували катування.