Катерина Дако - Зламати ляльку Loly, Катерина Дако

- Гордій, давай, будь ласка, не будемо.Вечір не задався із самого початку, не треба продовжувати та посилювати.

- Лол, повір, мама нічого не мала проти тебе особисто. Просто...
Але Лола перебила його.

- Щоправда? Тоді до чого ці розмови ОСОБИСТВО зі мною? Я не там і не тим працюю, не там живу... Я розумію, що твоя мати не в захваті від вибору. Але ж можна було це не показувати? Або у вищому суспільстві прийнято виливати помої на голову просто при знайомстві?
Гордій не знав, що відповісти. Так, мати поводилася некоректно. Але ж він був у цьому не винен. І він намагався її зупинити.

- Гордій, їдь додому. Я хочу побути насамоті. У мене справді болить голова.

Але чоловік тільки підвівся і притягнув дівчину до себе. Потім дбайливо обійняв. Вже звичним жестом почав перебирати розкішне волосся, ніби намагаючись вгамувати головний біль.

- Ходімо відпочивати, люба. Сьогодні був непростий день. Завтра все здасться не таким похмурим.

Потім вони довго лежали без сну, обійнявшись. Мовчали. Кожен думав про своє. Але Гордій так і продовжував ніжно погладжувати і масажувати волосся, яким захоплювався. Поки обидва не заснули.

 

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно