Артур Єрмак - Байка про Арктантропа, Артур Єрмак
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
***
Нарешті, як довго вона того добивалась, скільки вмовляла її, а та лиш казала ні, ні.
Ні, я не можу.
Ні, я не така.
Ні, я по хлопчикам.
Але ж...
Просто спробуємо, якщо не сподобається я відстану раз і назавжди.
То нарешті вона погодилась і то було немов свято, а до свята треба готуватись. Винайняла найдорожчий готель, який могла собі дозволити, придбала набір мереживної, сріблясто-білої білизни з панчохами і поясом для себе і точно такий але чорний для неї, дуже хвилювалась аби вгадати з розміром грудей. З вечора двічі виголилась в душовій, натерла шкіру кремом аби вона була якомога ніжнішою. Зробила зачіску, макіяж, прополоскала рота щоб з нього жодного запаху не було.
Для попереднього партнера вона так не старалась.
Та для цієї білої шоколадки варто було підготуватись.
Ось в двері постукали, вона побігла до них, подивилась у глазок, так, це була та сама, впустила її і замкнула замок.
Легенько торкнулась її холодних тонких губ своїми, пухлими і гарячами. Потягла її до дзеркала і почала наносити на обличчя макіяж. Світла сиділа трохи зніяковіла а темна вже починала хотіти по-маленькому, мала прискоритись аби не перемиватись і не змушувати подругу чекати. Врешті-решт вони мали в розпорядженні лише ніч і ні секундою більше. Тож коли з макіяжем закінчила то підняла їх обох на ноги. Скинула з себе легкий, хоч і довгий халат, почала роздягати партнерку, котра вже була не трохи зніяковілою.
Ґудзик за ґудзиком, на підлогу полетіла блузка, за нею слідом відправились штани і шкарпетки. Світла лишилась у самій білизні, скромному комплекті бірюзового кольору.
Е ні, це нікуди не годилось. То ж безсоромна темна безпардонно стягнула з неї трусики і ліфчика, світла прикрилась руками на що та лише всміхнулась і знов торкнулась губами її холодних вуст. Дістала з-під подушки підготований зарання набір і вдягнула на неї чорний мереживний ліфчик, такий що не мав жорсткої чашечки, просвічував ніжний, рожевий сосок. Далі послідував пояс, ще далі вона штовхнула її і світла впала на ліжко, навіть руку спроміж ніг відняла бо перелякалась. Темна взяла її стопи у свої долоні, поклала їх собі на плечі і аж мурашками покрилась від того що вони такі холодні, та не розгубилась, вдягнула її у мережевні трусики. Тоді взяла панчохи, і в них ніжно вдягла ті світлі, стрункі ноги.
Тепер усе було готово. Вона була ідеальна і навіть той шрам від велетенських щелеп, що тягнувся від самого пупа і аж по ліву ключицю не міг зіпсувати тої краси.
Темна пірнула у ліжко поряд зі світлою, провела долонею по її пласкому животу, пішла вище і зважила у пальцях добру цицю, як же файно підійшов розмір ліфчика.
Не витримала, застрибнула на неї, прижалась власним темним тілом до її, витерпіла той холод але їй не подобалась пасивність партнерки.
Ніжно поцілувала її, жодного відгуку. Пішла губами до низу, цілувала груди, шию, животик, оминаючи шрам, бо боялась що він може досі боліти, навіть трохи відтягнула трусики аби зануритись обличчям в лобок але складалось враження що чинить ґвалт та ще й над трупом.
Тому повернулась назад, знову цілувала її у губи, перейшла до її щоки, її лоба і вуха. Ніби випадково підставила шию їй до рота але світла вагалась, боялась, не стала. Тоді вона обвила її шию руками, поповзла долонею до голови, занурила пальці у її волосся і прижала ротик світлої до своєї шиї.
Світла навіть стриматись не була в змозі, інстинкт взяв гору і два гострих ікла пробили ніжну шкіру та екстаз годування поширився на обох, така вже була природа кровопивць. Але світла стрималась, вчасно відірвала ікла від партнерки а темна одразу відмітила як порожевіла шкіра і як потеплішала. Немов у живої.
Темна знов поцілувала її у губи і тепер вже відгук був, деяких вампірів годування фізично збуджувало, світла виявилась саме з таких але не стримувалась вперше. Опустилась нижче, грайливо вкусила її у шию а тоді до грудей. Опустила м’яку чашечки, оголивши груди і жадно припала до рожевих сосків, смоктала їх, водила по ореолу язиком з одною і грала пальцями з другою, аж поки не відняла від нею рук аби опустити чашечки свого ліфчику і стимулювати власні соски.
Скинула з себе і з неї пояси, позбулась трусиків так що на обох лишились лише панчохи і приспущені ліфчики. Різко пірнула до самого низу, припала обличчя до білих у чорному нейлоні стоп, вже звідти підійнялась до самої вульви. Припала вустами до неї, червоної, гарячої, набухлої і цілувала так, як жодну з них ніхто і ніколи не цілував, у жодні вуста.
Світла стогнала, звивалась, тримала темну за волосся однією рукою і мацала власні груди і соски іншою. Скоро вона здригнулась, бо не очікувала у власному лоні пальців темної... а темна, разом із цією стимуляцією іншу руку пустила собі проміж ніг.
Солодкі конвульсії оргазму пробили спочатку світлу а через декілька секунд і темну, можна навіть сказати що кінчали вони одночасно, та попри те що темна встигала ще й працювати вправним язичком, вона не втратила ані краплі тої приємної муки.
Задоволена, вона дала їй прощальний подарунок. Стягнула з ніжної ноги чорну панчоху, поцілувала стопу довгим, ніжним поцілунком а тоді вдягнула їй на ногу гарний, золотий браслетик. Не хотіла відпускати світлу від себе і майже до ранку ще пролежала поряд з нею, ніжно торкаючись білої шкіри, водячи по ній пальчиками, цілуючи згини.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Байка про Арктантропа, Артур Єрмак », після закриття браузера.