Olenka Ing - Віртуальні межі, Olenka Ing
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Віра сиділа в темному куті покинутого архіву, лише слабке світло від екрана ноутбука мерехтіло на її обличчі. Дощ ритмічно стукав по металевому даху. Серце билося швидше, ніж хотілося б. Вона відчувала, як спогади, давно відтиснуті страхом і метушнею, знову пробиваються крізь свідомість.
Вона згадала.
Той день, той момент.
Коли все здавалося безглуздим.
Тоді, (у розділі 6), в самому серці старої лабораторії, Орест поспішно щось шепотів Арсену. Обоє поводились, ніби передавали зброю. І саме в ту мить, коли Арсен простяг руку до Ореста — Віра, захована в тіні, вихопила маленьку чорну флешку з долоні, перш ніж вони це усвідомили.
Вони тоді навіть не збагнули, що сталося — у хаосі, що розгортався навколо, вона втекла, стиснувши флешку в кишені куртки, вважаючи її просто інстинктивною трофейною реакцією.
І лише зараз, коли ситуація досягла критичної межі, коли «Спектр» почав проявляти себе по-новому — Віра усвідомила, що тримає в руках щось більше, ніж носій даних.
— А раптом… — прошепотіла вона, вставляючи флешку в автономний термінал, від’єднаний від усіх мереж.
Почалося завантаження.
> Зашифровані файли.
Введіть ключ або біометричний доступ.
— Звісно, — усміхнулась Віра самій собі, — ви не полегшите мені роботу.
Вона відкрила програму-емулятор старого середовища безпеки — те, що колись використовували урядові криптологи. Руки тряслись, але її розум працював чітко. Віра зламала вхід за 11 хвилин.
> Файл 01: Технічна модель “Спектра”
Файл 02: Відеозаписи “Операції Δ”
Файл 03: Біометричний профіль “Суб’єкт В-Σ”
Файл 04: Схема проникнення.
Очі Віри розширилися. Вона натиснула на третій файл.
Перед нею відкрилася цифрова модель — її мозкові сигнали, зчитані під час експериментів, які вона вважала “медичними дослідженнями дитинства”. Тоді ще жила з бабусею. Ніхто не пояснював їй справжню мету аналізів.
> "Суб’єкт В-Σ демонструє нетипову резистенцію до імпульсних контент-вірусів. Ймовірно, об'єкт може бути використаний як прототип для штучної адаптивної свідомості."
Віра відсахнулася. У її голові загуло.
— Вони експериментували… на мені?
Вона відкрила останній файл. Схема.
На ній — технічний маршрут доступу до ядра “Спектра”. Але доступ можна було отримати лише однією людиною — нею. Її нейросигнал був “біометричним ключем”.
— То ось чому Орест намагався передати це Арсену, — прошепотіла вона. — Вони знали, що я — єдина, хто зможе зайти всередину. І, можливо, вижити.
---
Зі стелі впала крапля. Її думки обірвав раптовий гуркіт дверей.
Віра схопила флешку й вимкнула комп’ютер.
Хтось знав, що вона знайшла це.
І ця ніч — ще тільки починалася.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Віртуальні межі, Olenka Ing», після закриття браузера.