Становлення Слави - Злиття Світів. Акт 1. Код Гравця., Становлення Слави

Глава 8: Школа, баги і думки, що не зникають

Локація: Реальний світ, Київ, квартира Стаса 
Час: 06:58 

Будильник кричав так, ніби він теж пережив атаку через вікно. Стас розплющив очі і  
довго дивився в стелю. В голові знову крутилася сцена з Магістром, що прошепотів: 

«Допоможіть мені, або я помру. І не побачу онуків...» 

— Кожне занурення стає, все більш тяжким для мене. — прошепотів він сам собі,  

На кухні мати вже готувала сніданок, а в батьковому кабінеті світилося світло. Стас  
промовчав, схопив термос і вийшов з дому. 

Локація: Школа №147, актовий клас 
Час: 10:14 

Саша сидів за партою, втупившись у підручник, але, судячи з виразу обличчя, читав  
думками не текст, а «коли до дому?». 

— Ти бачив вчорашнє? — прошепотів він, коли Стас сів поряд. 

— Бачив. І навіть майже не заплакав. 

— Той Магістр… це було емоційно. Але скільки багів у грі. Руду не приймає жоден торговець. NPC застрягають у текстурах, які вже дратують. У мене скоро психіка вибухне. 

— Я бачив багнутий меч, що змінив форму і зник в руках. 

— Я — торговця, який сам собі поставив ціну за кавун.

 

Вони замовкли. 

— У тебе коли-небудь було у думках, що… треба припинити грати? — тихо спитав Саша. 

— Були звичайно, бо я вже відчуваю тяжкість на мозок, — відповів Стас. — Але поки не страшно. 

— Ще не страшно? — спитав Саша — А ось мені страшно, що там я як живчик, а реалії я спустошений школяр. 

— Тому, що ми за багато граємо... 

— Ось, тому я думаю треба припиняти грати, поки ми з розуму не вийшли. — додав Саша. 

З перерви вони повертались мовчки. 

Локація: Реальний вечір, квартира Стаса 
Час: 18:22 

Батько знову зупинив сина в коридорі. 

— Стасе. Знову граєш ту гру? Я же тобі сказав, що вона буде повільно вбивати тебе. Вона підключена до психомодуля, не знав? 

— Все нормально тату. Це фентезі. Там монстри, мечі… і баги, я там не напружуюсь. 

— Мій знайомий працював із системами, подібними до цієї. Вони можуть вийти з- 
під контролю. Ти ж розумієш? 

Стас кивнув. Усміхнувся. Але не переконливо. 

Локація: ReoL, Віртуальний світ, місто Емфренд 
Час: 20:07 

Він увійшов у гру. Світ був таким, як і вчора. Але щось змінилося. Невловимо. Кольори були трохи яскравішими, музика трохи тремтіла, NPC трохи довше дивилися в очі. І коли Тірас тільки хотів вийти з готелю, залишив залишки фіолетових руд у скрині, вони звільнили частину інвентаря і знизили навантаження йому. 

— Які ж ви тяжкі і не функціональні. 
Іноді, навіть віртуальні речі мають вагу. 

Кінець Глави 8. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍