Торія Онопрієнко - Зона скляних пустель (збірка віршів), Торія Онопрієнко

Ми досі чекаєм, коли все мине, 
А мир ми бачим тільки уві сні... 
І ненависть наша безмежна, але
Ми слухаємо музику русні...

Вмирають солдати і люди цивільні, 
Міста наші палають у вогні! 
Та хибна думка, що ми будем вільні, 
Бо дивимся ми фільми від русні...

Є творів безліч, що країну нашу славлять
Й сучасні, що присвячені війні.
Та залишились ті, кого цікавлять
Поезія і книги від русні...

Ми кажемо, які ж ми з ними різні, 
Сміємося від їхньої брехні, 
А потім помічаєм, що наскрізно
Культуру поважаєм ми русні!

Повірити у це ніяк не можу, 
Та чую в голові слова страшні:
"Ми мову толеруємо ворожу
І низько ми вклоняємось русні!"

І поки там, на фронті, хлопці нас боронять! 
І нелюдів цих знищують в багні! 
Чекаєм, поки руське заборонять... 
Пора нам вже сказати "ні" русні!

Не знаю, що насправді має статись... 
Як до свідомості народу донести? 
Для перемоги мало сподіватись! 
Безмежно мало просто проклясти!

©Торія Онопрієнко