Торія Онопрієнко - Зона скляних пустель (збірка віршів), Торія Онопрієнко
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мамо, не плач... Я постав перед Богом...
І вже тут написав тобі цього листа.
Я віддав свою душу задля Перемоги,
Задля того, щоб наші звільнили міста.
Мамо, не плач... Я пишу тобі з неба...
Побратимів я бачу і їхню ціну:
Без руки, без ноги, в когось зламані ребра...
За це нашого ворога я прокляну.
Мамо, прошу... Не чекай мене вдома...
Став я янголом, щоб захищать рідний край...
І тепер мене більш не здолає утома,
Проти ворога я знов піду без вагань.
Мамо, ти знай... Повернуся до тебе...
Білим цвітом вишневим прийду навесні...
І сльозами вмиватися більше не треба!
Скоро прийде кінець всій цій клятій війні!
Справжній тріумф нас чекатиме завтра!
А сьогодні ж ми стали всі до боротьби!
Мамо, я завжди повторював мантру:
"Переможемо МИ! Бо ми не раби!"
©Торія Онопрієнко
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зона скляних пустель (збірка віршів), Торія Онопрієнко », після закриття браузера.
