Вів Жарні - Не ти, Вів Жарні

Я волелюбна кішка

Шлейок не потерплю,

Пограюсь собі трішки

Та й за вікно ступлю.

Мене не зупиняють

Ні розкіш, ні слова,

Лиш зіроньки засяють

До іншого пішла.

Мені жаль невідомий

Свобода лиш в крові,

Закоханий – ти кволий,

Та й вітер в голові.

Муркочу на дивані,

Всі кігтики сховавши,

То враз зникну в тумані,

Вам зубки показавши.

Комусь не зрозуміла,

Немов гарячий лід,

Живу, як захотіла,

А не так «як слід».

В серце не пускаю,

Наблизився – гоню,

Я просто споглядаю,

Що з іншими творю.

«Господарі» гнівляться:

– Ти норовливий звір.

Якщо і не змиряться,

Інших занайду, повір.