Джон Гришем - Інформатор

Наступні дві розповідав про організацію Дюбоса та свою участь в ній. Він нічого не знав про відмивання грошей у казино загалом, але заінтригував присяжних описом того, як робив це за столом для блекджеку.

Один із присяжних, містер Крафт з Апалачіколи, зізнався, що захоплюється блекджеком і сам провів багато часу в «Ключі до скарбів». Він був у захваті від схеми відмивання грошей і ставив так багато уточнюючих запитань, що міс Гелловей запропонували перейти до інших свідчень.

Трохи згодом Пачеко представив суду аудіозапис розмови Клайда з Бонном Дюбосом, що відбувалася за вісім годин до того.

Коли майже через п’ять годин Клайд закінчив давати показання, міс Гелловей проінформувала присяжних про те, які федеральні закони буде застосовано. Той факт, що вкрадена вантажівка перетнула межі штатів, означає, що знаряддя вбивства використовувалося у торгівлі між штатами. Той факт, що Зіку заплатили 5 тисяч доларів за участь, класифікує цей злочин безпосередньо як замовне вбивство, а за це передбачена смертна кара. А те, що у всьому цьому задіяне організоване кримінальне угрупування, більше ніж один член якого був причетний до злочину на користь банди, означало, що усі члени організації підлягають покаранню.

Була уже майже двадцята година вечора, коли суд присяжних, провівши анонімне голосування, ухвалив визнати Бонна Дюбоса, Хенка Сколі, Флойда Метона, Вінса Метона і Рона Скінера винними в убивстві Г’юго Хетча та завданні тяжких тілесних ушкоджень Лейсі Стольц. Клайда Вестбея додали до цього переліку як одного з підсудних, хоча потім обвинувачення буде знято. Його досудову угоду врахують, і покарання буде пом’якшено. Та наразі було необхідно, щоб Дюбос та інші вважали Клайда таким само обвинувачуваним і частиною команди. Набагато пізніше вони дізнаються про його домовленість із урядом.

Лейсі стояла біля плити, вимішуючи останні інгредієнти — свіжі мідії. Вона готувала за власним рецептом чоппіно: італійську тушковану рибу з морськими гребінцями, молюсками та креветками. Стіл був накритий, свічки запалені, пляшка Сансера охолоджувалася. Еллі Пачеко зателефонував, як тільки вийшов із суду, а через десять хвилин він був уже біля будинку Лейсі. Дівчина зустріла його у дверях коротким, але пристрасним поцілунком. Вони досі перебували на стадії поцілунків; нічого більше, принаймні у фізичному розумінні. Безперечно, обоє насолоджувалася товариством одне одного і подумували, що в майбутньому з цього може щось вийти. Та поки що Лейсі ані фізично, ані емоційно не була готова до наступного кроку, а Еллі на неї не тиснув. Дівчина йому подобалася, тож він не проти був почекати.

Поки гість знімав піджак і краватку, Лейсі налила вино. Вісімнадцять, а то й двадцять робочих годин за добу давалися взнаки — Еллі Пачеко був дуже стомлений.

Хоча деталі слухання заборонялося розголошувати, Пачеко знав, що може довіряти Лейсі. Як би там не було, вони працювали в одній команді й розуміли, що таке конфіденційність. Він розповів, що обвинувальні акти вже готові, поки що не підписані, але невдовзі їх використають, коли ФБР накриє мафію. Еллі не знав точно, коли це станеться, та в будь-якому разі арештів не уникнути.

Пола Гелловей і ФБР узгодили стратегію двох обвинувачень. Перше було терміновіше й важливіше, а ще найпростіше. Завдяки свідченням Зіка Формена та Клайда Вестбея справа про вбивство була очевидною, а докази не викликали сумнівів. Якщо Дюбос і його хлопці не здогадуються, що на них чекає, їх заарештують за лічені дні й візьмуть під варту без можливості звільнення під заставу. Водночас ФБР обшукає їхні будинки й офіси, в тому числі й ті, що належать Клаудії Макдовер, Філліс Тебен, вождю Каппелу, Біллі Каппелу та адвокатам у Білоксі, що представляють інтереси Дюбоса ось уже двадцять років. Кожне підприємство, яке буде визнано як частину організації, перевірять, а деякі тимчасово закриють. До казино ринуть агенти з ордерами на обшук. Прокурор намагався переконати федерального суддю, що його слід закрити на невизначений термін. Друге обвинувачення — за рекет, воно супроводжуватиметься хвилею арештів, скоординованих з обшуками, від яких найбільше постраждає Макдовер і, можливо, одразу після неї вождь.

— Маєрс любив називати це касетною бомбою RICO. Мабуть, це його й згубило, — сказала Лейсі.

— Досить непогане визначення. Вона буде завширшки 6 см. Отож, як тільки Дюбос влаштується у своїй новій камері, міркуючи, якого це біса його звинувачують в убивстві, йому принесуть маленький подарунок RICO.

— Дюбосу знадобиться з десяток адвокатів.

— Так, але він не зможе найняти їх. Усі його рахунки будуть заморожені.

— Маєрс, Маєрс. Цікаво, де він зараз. Мені справді подобався цей чоловік.

— Ну, я сумніваюсь, що ти коли-небудь побачиш його.

— Як гадаєш, ми колись дізнаємося, що з ним трапилось?

— Навряд. Поліція у Кі-Ларго не знайшла нічого. Вони йшли по холодному сліду, і якщо за цим стояв Дюбос, то ніхто нічого не дізнається. Хіба що один із його вбивць зізнається.

Лейсі налила ще вина. Суд присяжних працюватиме завтра, в суботу, а ще в неділю якщо буде потрібно. Причина такого поспіху була очевидною: довготривале розслідування зі свідками, яких притягли в суд, може спричинити витік інформації, яка слугуватиме попередженням для бандитів. Ті, хто працює на організацію, мають кошти й досвід, щоб миттєво зникнути. Коли «кузенів» заарештують за вбивство, їхні менеджери, дрібні виконавці, водії, охоронці та кур’єри захочуть втікти. Після восьми днів інтенсивного цілодобового прослуховування ФБР отримала двадцять дев’ять імен людей, які, швидше за все, належать до банди.

— Тож ви притиснете перших, а усі питання будуть потім, — сказала Лейсі.

— Щось таке. Не забувай, ми завжди можемо змінити обвинувачення. Завжди можемо додати або відхилити підсудного. Це масштабне розслідування, а тому потрібно багато часу, щоб у всьому розібратися. Проте ми не збираємось відступати і кинемо усіх злочинців