Анна Ліє Кейн - Контракт на нове життя, Анна Ліє Кейн

Я майже лягла на поручні животом спостерігаючи. Наша команда продовжувала стояти за стартовою лінією, старанно вдивляючись уперед, начебто гіпнотизували скриньку. Перемістити її до себе було неможливо, переміститися до неї так само, але чомусь команда Годамн єдина зволікала. Я обернулася до демона і безпорадно подивилася на нього, але Дорайн був повністю зосереджений на тому, що відбувалося на арені, і ознак занепокоєння не виявляв.

Повернула погляд до платформ якраз вчасно. В одну мить простір перед нашою командою очистився. Рухливі плити роз'їхалися в сторони, вгору і вниз, утворивши пусте місце. Олівер щось коротко скомандував і відразу одночасно з Тіраном вони вимовили одне і те ж заклинання, сплітаючи щит, який поклали собі під ноги, немов власну платформу. Одночасно з цим Клод викинув убік скриньки своє заклинання, воно розкрилося, ніби якір і зачепилося за стійку, на якій височіла бажана коробочка. Міа та Таїра утворили сполучну нитку між якорем і щитом. У той момент, коли Кір наповнив чаклунську мотузку енергією, діти скочили на власну платформу і вона зірвалася з місця, несучи їх до мети.

Студенти Академії Проклятих вибухнули криками та оваціями. Навіть коментатор звернув увагу на цей хід і на всіх моніторах з'явилося зображення дітей, що мчаться на щиті.

Дивом ухилившись від інших платформ, учні опинилися біля скриньки. У справу вступила Хейлі. Заклинання-відмички злітали з її пальців одне за одним. Але все ж таки перша коробочка клацнула ліворуч. Я перевела погляд у той бік і відразу почула захоплені зойки учнів Голданарі. На екранах з'явилося задоволене обличчя одного з учасників команди кращої академії Ізаріди. Хлопець витяг руку вгору, демонструючи всім червоний кристал.

Наступне клацання теж не було нашим. Я глянула на Дорайна, він трохи зрушив брови до перенісся, але більше нічим ні хвилювання, ні обурення не висловлював.

Закусила губу, вп'явшись поглядом у зосереджену Хейлі. На лобі дівчинки виступили й виблискували на світлі краплі поту. Геррі вчепився мені в плече та опустив голову, як перед кидком.

Клац.

Захоплення заповнило мої вуха радісними криками учнів, а серце - теплом.

Озирнувшись, побачила, що навіть викладачі підстрибують на місцях, регочуть і ляскають у долоні, дивлячись, як Олівер витягує кристал і демонструє його команді.

Повернулась до Дорайна і здивовано завмерла, виявивши, що чоловік дивиться не на монітор, й не на арену, а на мене. Він ніжно посміхався, і мені здалося, що він хоче щось сказати, але демон лише кивнув, а потім повернув голову в сторону і насмішкувато відсалютував у бік секції Голданарі.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно