Марк Логан - Віддана босу за борги, Марк Логан

31. Андрій

Заснути так і не вдається. Та і як тут, сука, заснути, якщо з одного боку стогони, як у борделі, а з іншого думки мізки ломлять. 

Костя…  

Хитрий сучий син. Вирішив знищити, і пальцем не ворухнувши. Хмикаю, заливаючи в себе гірку рідину. Тільки дев'ята ранку, а я ще з кабінету не виходив. Вирішив знищити все спиртне, поки Шрам виконує своє останнє завдання.

— Доброго ранку, — присвистує Стас. Очі вогнем горять, заходить, як Зевс на свій Олімп, і плюхається на крісло. 

— Ага, просто охріненний! — хмикаю.

— Та годі, чого з самого ранку? 

— Я звечора, пізніше! — суворо відрізаю. 

— Ясно, я снідати, — одразу піднімається, зрозумівши, що я не в настрої розмовляти.

Снідати не йду — у душ і до наших знайомих. Досить навкруги ходити, потрібно готувати план, пастку, щоб зачинити раз і назавжди.

Дорога не близька, ці два аборигени вибрали найвіддаленішу зону міста, щоб їм ніхто не заважав. Збоченці.

Паркан майже під два метри, ворота ковані, важкі, і на подвір'я без перевірки всіх видів не потрапити.

Я казав, треба ще детектор брехні — і все, повний фарш.

— Доре, ти чого так рано? — Яр мене на порозі зустрічає, у чому мати народила. 

— На хер твій подивитися, — кидаю невдоволений погляд. 

— Та годі тобі, — рже. — Я в себе вдома. 

Це зрозуміло, і не дивно. Напевно, наступну жертву притягнули і натягують на кожному розі. Їхня пристрасть — тримати одну жінку в ліжку на двох. Граються, поки є азарт. 

Одразу думка проскакує: зробити так само. Зайти до них і...

— Е, Доре, ти що, оглух? — клацає перед очима Яр. — Що сталося?

— Робота для вас є. Ризиковано. Цікаво. Хвилююче. Усе, як ви любите. Оплата додається. 

Уважно дивлюся на реакцію. Злиться, кулаки стискає. 

Вони з мене ніколи бабки не беруть, як і я з них. 

— Бля! — видихає, кивком запрошуючи увійти в дім.

— Йоб! — перше, що злітає з язика, коли заходжу у вітальню. На підлозі людей двадцять спить у такому ж прикиді, як мій друг. Тут і мужики, і жінки. Вечірка явно минула на ура за кількістю пляшок, що валяються на підлозі.

Яр тільки рже. Проводить мене в кабінет, де немає нікого і більш-менш чисто.

— Потрібно організувати тур в один кінець, для родича!

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно