П'єр Адо - Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи

9, с. 120—123.

374

Bacon F. La Nouvelle Atlantide / Tr. Fr. M. Le Doeuff. — Paris, 1995. — P. 119. (В. Імон блискуче показав усе історичне значення Беконового проекту у розділі 9 своєї книги: Eamon Z. Science and the Secrets of Nature…).

375

Bacon F. La Nouvelle Atlantide… — P. 119—129.

376

Merchant С. The Death of Nature. — San Francisco, 1990. — P. 182—183.

377

Ibid. — P. 180—186.

378

Лист Ріве від 12 березня 1644 року, див.: Lenoble R. Mersenne ou le naissance du m&canisme. — Paris, 1943. — P. 342.

379

Lenoble R. Histoire de l’idée de nature… — P. 310—312.

380

Див. вище, розділ 9, c. 128—129, та нижче, розділ 18, с. 277—283.

381

Див. вище, розділ 10, с. 150—152.

382

La Rochelle, 1563 / Ed. critique par Keith Cameron, Genève, 1988.

383

Див. нижче, розділ 12, с. 196—197.

384

Див. нижче, розділ 14.

385

Декарт, Дискурсія про метод, VI, § 77.

386

Бекон Ф., Новий Органон, І, § 61; Декарт Р., Дискурсія про метод, І, § 3. Міттельштрас (Mittelstrass J. Die Rettung der Phànomene. — Berlin, 1962. — S. 199, n. 314) натякає на цей аспект механістичної революції.

387

Див. вище, розділ 10, с. 149—153.

388

Декарт, Принципи філософії, IV, § 203.

389

Наприклад Кеплер у «Mysterium Cosmographicum» 16 С, у фр. пер. Сеґонда «Таємниця світу»: «Бог виміряв усі речі як архітектор-людина» (Paris, 1984. — Р. 13; див. також примітку Сеґонда); Ляйбніц, Монадологія, § 87.

390

Вольтер, Інтриги. Їх можна прочитати з примітками самого Вольтера у виданні: Voltaire. Oeuvres complètes / Ed. M. Beuchot. — Paris, 1834. — T. XIV, vol. III, Poésies. — P. 261.

391

Лукрецій, Про природу речей, V, 96; Калкідій, Коментарі на Тімей, § 146, § 299, латинський текст див.: Plato Latinus. — T. IV. Timaeus a Calcidio translatus commentarioque instructus / Ed. J.H. Waszink. — London-Leyder, 1962. — P. 184, 19; 301, 19. Для Лактанція (Божественні установи, IV, 6, 1) Бог є machinator mundi. Про метафору машини див.: Blumenberg Н. Paradigmen zu einer Metaphorologie. — Frankfurt, 1998. — S. 91—96.

392

Oresme N. Le livre du Ciel et du Monde, II, 2 / Ed. by A.D. Menut and A.J. Denomy, tr. With an introduction by A.D. Menut. — Madison, Milwaukee and London, 1968. — P. 282, line 142. Про метафору годинникаря див.: Blumenberg H. Paradigmen zu einer Metaphorologie… — S. 103—107.

393

Monantholius H. Aristotelis Mechanica. Grauce emendata, Latine facta. — Paris, 1599. — Epistole dedicatoria, fol a III r.

394

Calilée. L’essayeur / Tr. fr. C. Chauviré. — Paris, 1980. — P. 141;

395

Baillet A. Vie de Descartes. — Paris, 1691. — T. II. — P. 352.

396

Паскаль Б. Фрагмент трактату про порожнечу / Brunschvicg, р. 78.

397

Див. нижче, параграф 19, с. 311—317.

398

Кеплер, De macula in sole observata, цит. за: Blumenberg H. La légitimité des Temps modernes… — P. 329, n. 2.

399

Див. розділ, присвячений Левенгуку в: Rostand J. Esquisse d’une histoire de la biologie. — Paris, 1945. — P. 9—21.

400

Arcana Naturae detecta, ab A. Van Leeuwenhoek. — Delphis Batavorum: H. Crooneveld, 1695.

401

Eamon W. Science and the Secrets of Nature… — P. 296—297.

402

Бекон Ф. Новий Органон, II, § 52.

403

Декарт, Дискурсія про метод, VI, § 61 / Alquié, р. 634.

404

Мудр 11:20

405

Августин, Про град божий, XII, 19.

406

Плутарх, Застільні промови, VIII, 2, 1, 718 b—с.

407

Наприклад Вольтер говорить про «вічного геометра» у своїх примітках до сатири «Інтриги»: «Той, кого Платон називав вічним геометром» (Ор. cit., р. 262). Див. нижче, с. 421 (В електронній версії — розділ Бібліографічний додаток. — Прим. верстальника).

408

Див.: Leibniz. De rerum originatione radicali // Die philosophischen Schriften von Gottfried Wilhilm Leibniz / Hrsg. C.I. Gerhardt. — Bd. VII. — Berlin, 1890. — S. 304: «В радикальному творенні (originatione) речей діє божественний математик».

409

Lenoble R. Histoire de l’idée de nature… — P. 323.

410

Див. нижче, c. 174—176, з приводу теологічного волюнтаризму (В електронній версії — параграф 6 Божественна таємниця розділу 11. — Примітка верстальника).

411

Див. вище, с. 164—165 (В електронній версії — параграф 3 Механістична революція XVII ст. розділу 11. — Примітка верстальника).

412

Декарт, Принципи філософії, IV, § 204 / Alquié, р. 521.

413

Там само.

414

Див. нижче, параграф 13, с. 210—215.

415

Декарт, Принципи філософії, IV, § 205: «certa moraliter, hoc est quantum sufficit ad usum vitae, quamvis, si ad absolutam Dei potentariam referantur, sint incerta» (цит. за: Oeuvres de Descartes / Ed. Ch. Adam, P. Tannery. — Paris, 1964. — T. VIII. — P. 327).

416

Повідомляючи мені про цінні вказівки, що містяться в рукописі, який він готує до видання, і у перекладі «Єдинородного» Макарія Магнезійського — християнського твору, завдяки якому можна реконструювати частину антихристиянської аргументації Порфирія.

417

Гален, De usu partium, XI, 1—4, грецький текст та латинський переклад: Galenos. Opera Omnia / Hrsg. C.G. Kühn. — Leipzig, 1821—1833. — Bd. III. — S. 905—906. Веронік Будон (Boudon V. Galien et le sacré // Bulletin de l’Association Guillaume Budé. — décembre 1988. — P. 334) розглядає текст у контексті настанови Галена щодо священного.

418

У Макарія Магнезійського, Єдинородний,