Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Трилер » Лялька, Айрін Сторі Irene Story 📚 - Українською

Айрін Сторі Irene Story - Лялька, Айрін Сторі Irene Story

42
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Лялька" автора Айрін Сторі Irene Story. Жанр книги: Трилер.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 103 104 105 ... 110
Перейти на сторінку:
Розділ 98

Запис свідчень Офелії Морено, вона ж Олівія Марчено в минулому (4)

- І заключне питання. Звідки Вам це все відомо?

- Я весь час слідкувала за тим, що відбувається.

- Ви не могли знати все в таких деталях, якщо не були, наприклад, співучасником.

- Я не маю ніякого відношення до того, що скоїла мати. Я би ніколи не зашкодила батькові чи комусь з його сім’ї. А ці жінки… Я бачила в новинах, що з ними зробили.

- Питання залишається.

- Я не можу сказати.

В Елени вже не залишалось сил, щоб терпіти цей допит. Навіть стоячи там, за зачиненими дверима, Елена відчувала, що в неї уривається  терпець. Якщо б вона була  всередині, в кімнаті разом зі слідчим, то б напевно вже кричала на Олівію чи жбурляла в неї документами, щоб хоча б домогтись якоїсь реакції. Вона не може сказати! Що це взагалі таке?! Олівія погодилась співпрацювати, то чому ж зараз вона відмовляється повідомляти ім’я свого інформатора?

- Я піду туди. Можливо, мені Олівія все розкаже.

- З якого це дива стільки рішучості, Марчена?

- Федеріко, замовкни!

- Так, Кортес, може якщо ти такий смілий, розкажеш всім про свої родинні зв’язки з кримінальними організаціями?

Федеріко нічого не відповів. Він просто пішов на Альдо з незворушним поглядом.

- Федеріко, не смій!

- Не втручайся, Елено! Просто Альдо напевно забув про свій родинний зв’язок  з кримінальною особою.

Федеріко схопив Альдо за комір сорочки, але йому не вдалось його вдарити. В цей момент вийшов слідчий з кімнати для допиту.

- Сеньйоро Рівера?

- Так?

- Сеньйора Морено відмовляється говорити далі. Що будемо робити?

- Давайте зробимо перерву. Я думаю, Ви втомились.

- Дякую. Години, щоб провітрити мізки, вистачило б.

- Домовились.

Слідчий пішов. Замість нього в кімнату допиту зайшов поліцейський.

- Ти хочеш тримати Олівію під конвоєм, Елено?

- Альдо, ми скажемо їй, що це для її ж безпеки. А так нехай побуде з супроводом, допоки вона не назве, звідки отримувала таку детальну інформацію.

- Ти підозрююєш її в чомусь?

- Олівія – не найслухняніша громадянка, в неї в минулому було багато проблем з законом. І до того ж… Це ми «пішли на зустріч», що закрили очі на те, що вона так само брала участь в перевезенні заборонених речовин. Тому буде не дивно, що я їй не довіряю.

- Марчена, звідки таке здивування? Може ще підеш свою матусю захищати?

- Федеріко… Не будь бовдурем!

- Елено, а що?!

- Нам всім потрібно перепочити. У нас є година. Давайте розійдемось в різні сторони.

- Елено…

- Всі на вихід. Свіже повітря, кава чи заспокійливе – обираєте, що кожному довподоби.

- Я хотів якраз дещо обговорити.

- Альдо, все потім. Для нас всіх сповідь Олівії-Офелії була ще та відвертість. Я хочу це все ще пояснити собі. На самоті. Я поза зоною доступу на шістдесят хвилин. Все, хлопці, розходимось.

Елена вийшла з коридору, де знаходились кімнати для допиту. Вона вирішила не повертатись в свій кабінет. Елена досі ділила його з Федеріко. Вулиця та свіже повітря більше її приваблювала, аніж його компанія. Їй взагалі не подобалась ставлення Федеріко до Альдо. По факту вони були родичами: Олівія, сестра Альдо, народила дитину, батьком якої був Матіас Кортес, брат Федеріко. Які між ними можуть вже тепер бути претензії?

Нещодавно пройшов дощ, тому спека стала ще більш несприятливою для будь-чого живого. Елені було некомфортно, але це було краще, аніж слухати Олівію чи сварки між своїми колегами.

На парковці біля будівлі відділку чатували журналісти. Їх, звісно, було вже менше, аніж в попередні дні, але тим не менш. На жаль, медійники побачили Елену, яка намагалась приховати свою особистіть за допомогою чорних окуляр.

- Сеньйоро Рівера! Сеньйоро Рівера! Сеньйоро Рівера!

Елена йшла, ігноруючи їх. Навіть, якщо б вона раптом і захотіла, то не мала ніякого права нічого коментувати. По-перше, це було б незаконно. По-друге, це могло нашкодити судовому процесу. Вони так довго працювали над всією справою, але одна невдало сказана фраза могла все знищити. Тому Елена йшла вперед, незважаючи на їхнє скандування.

- Сеньйоро Рівера, чи правда, що у вас немає ніяких доказів провини Сандри Марчена?

- Без коментарів.

- Чи буде виступати в суді її син, Альдо Марчена?

- Без коментарів.

- А її донька?

Елена почувши це питання розвернулась на звук. Через те, що журналістів було декілька, було важко визначити, хто саме це сказав.

- Без коментарів…

Елена подумала, що їй після важкого дня це вже все здалось. Вона пришвидшилась і направилась подалі від цих людей. Була б можливість, вона взагалі поїхала б кудись далеко від цього відділку та від цієї справи.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 103 104 105 ... 110
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лялька, Айрін Сторі Irene Story», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"