П'єр Адо - Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи

nature. — Paris, 1969. — P. 121.

287

Про історію міфу про Прометея див.: Raggio О. The Myth of Prometheus. Its Survival and Metamorphoses up to Eighteenth Century //Journal of Warburg and Courtauld Institutes. — 1958. — P. 44—62; Duchemin J. Prométhée et ses origins. — Paris, 1974; Trousson R. Le theme de Prométhée dans la literature européenne. — Genève, 1964; на мою думку Ленобль (Lenole R. Histoire de l’idée de nature… — P. 120) застосовує визначення «Прометеєва» до настанови Лукреція помилково. Див. нижче, параграф 12, с. 195—196.

288

Есхіл, Закутий Прометей, вірш 445—506; Платон, Протагор, 320—322.

289

Trousson R. Le thème de Prométhée… — P. 115.

290

Декарт, Дискурсія про метод, VI, § 62.

291

Lenoble R. Histoire de l‘idée de nature… — P. 323.

292

Ронсар П. де Гімн Вічності. Присвячується Мадам Маргариті, сестрі короля (Oeuvres complètes. — T. VIII. Les Hymnes (1555—1556) / Ed. par L. Laumonier. — Paris, 1936. — P. 246.

293

Рільке, Сонети Орфею, І, 3 / Пер. М. Бажана.

294

Див. нижче, параграф 14, с. 218—219.

295

Див. Graf F. Eleusis und die orphische Dichtung Athens in vorhellenisticher Zeit. — Berlin, 1974.

296

Ніцше, Весела наука. Передмова до другого видання.

297

Ginzburg С. High and Low: The Theme of Forbidden Knowledge in the Sixteenth and Seventeenth Centuries // Past and Present. — 1976. — 73. — P. 28—41.

298

Див. нижче, параграф 14, с. 234.

299

Ginzburg С. High and Low… — P. 40. Гасло взяте у Горація, Послання, І, 2, 40.

300

Див.: Venturi F. Was ist Aufklärung? Sapere aude! // Rivista storica italiana. — 1959. — 71. — P. 119—130; Utopia and Reform in the Enlightenment. — Cambridge, 1971. — P. 5—9 (їх цитує K. Ґінзбург y згаданій праці).

301

Втім саме у цьому сенс слів Noli altum sapere апостола Павла (Рим 11:20), який лежить в основі гасла «Не гордись»[1145].

302

Декарт, Дискурсія про метод, VI, § 61.

303

Антифон Трагік (кінець V — початок IV ст. до Р.Х.), фр. 4 (Snell В. Tragicorum Graecorum Fragmenta. — Bd. І. — Gôttingen, 1971. — S. 195—196).

304

Я не знаю жодного сучасного перекладу «Механічних проблем»; критичне вид.: Aristotele ΜΗΧΑΝΙΚΑ / A cura di М.Е. Bottechia. — Padoue, 1982. Див також текст «Математичного зібрання» Паппа Александрійського VIII, 1—2 (цит. за Lloyd G.E.R. Une histoire de la science grecque. — Paris, 1990. — P. 282—283).

305

Б. Жіль (Gille В. Les mécaniciens grecs. La naissance de la technologie. — Paris, 1980. — P. 222) цитує Belopoiika («Метальні машини») Філона Візантійського (IV, 77, 15).

306

Див. вище, параграф 9, с. 122—124.

307

Симплікій, Коментар на Фізику / Bd. 1, S. 4, 8 Diels.

308

Плутарх, Життя Марцелла, XIV, 10—11.

309

Gille В. Les mécaniciens grecs… — P. 86.

310

Reymond A. Histoire des sciences exactes et naturelles dans l'Antiquité gréco-romaine. — Paris, 1955. — P. 98.

311

Gille В. Les mécaniciens grecs… — P. 54—82; Taton R. La science antique et médiévale. — Paris, 1957. — P. 307—311.

312

Бібліографію див y Gille B. Les mécaniciens grecs… — P. 72.

313

Ibid. — P. 170 ss.

314

Плутарх, Життя Марцелла, XIV, 10—11.

315

Сенека, Моральні листи до Луцілія, 90, 20—25.

316

Dijksterhuis E.J. Die Mechanisierung des Weltbildes. — Berlin-Heidelberg-New York, 1983. — S. 556 (я посилаюсь на вказаний німецький переклад, оскільки вважаю, що нідерландський оригінал, який вийшов у 1950 році, менш доступний французькому читачеві).

317

Ляйбніц, Монадологія, § 17.

318

Я запозичую цю метафору з чудової книги Salem J. L’atomisme antique. — Paris, 1997. — P. 9, 11, 222.

319

Про магічні практики див.: Betz H.D. The Greek Magical Papyri in Translation. Including the Demonic Spells. — Chicago, 1986.

320

Abt A. Die Apologie des Apuleius von Madaura und die antike Zauberei. — Giessen, 1908.

321

Августин, Про Трійцю, III, 7, 12—8, 15.

322

Там само, III, 9, 16.

323

Августин, Про Град Божий, XXII, 24, 2.

324

Мудр 11:20.

325

Августин, Про трійцю, III, 9, 16.

326

Наприклад в «Коментарі на Євангеліє від Івана», IV, 4, 11 (SC, n. 180, р. 298); див. примітку ad locum перекладача цього тексту Е. Жанно, який цитує численні паралелі.

327

Тут і далі я використовую свою статтю Hadot P. L’Amour magicien // Revue philosophique. — 1982. — P. 283—292 (передрукована y Ficin M. Commentaire sur le Traité de l’amour ou le Festin de Platon / Publ. S. Matton. — Paris, 2001. — P. 69—81).

328

Плотин, Еннеади, IV, 4 [28], 40, 21.

329

Там само, 40, 4.

330

Там само, 41, 3—5.

331

Катул, Поезії, 62, 54; Овідій, Любовні елегії, II, 16, 41: «В'яз любить виноградну лозу, виноградна лоза не покине в’яз».

332

Монік Александр повідомила мені про цікавий текст Ахілла Татія «Левкіппа та Клітофонт» (цит. за фр. пер. П. Ґрімаля, Romans grecs et latins. — Paris, 1958. — P. 891): «Рослини закохані одна в одну, зокрема пальма найбільш схильна закохатися. Розповідають, що є пальми чоловічого та жіночого роду. Пальма чоловічого роду