Микола Васильович Гоголь - Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь

Травень, 25. Перша вистава «Ревізора» в Москві, в Малому театрі.

Травень, 26. З листа до матері: «За кордоном, думаю, пробути більше року. Я чув, що у наших місцях знову говорять про неврожай. Якщо ці неприємні чутки точно справедливі, то чи не краще б вам не думати тепер про куріння горілки, а приберегти запас?..»

Перед від’їздом за кордон Гоголь зробив розпорядження дати вольну своєму кріпакові Якиму Німченку, але той відмовився.

Червень, 6. Гоголь і О.С. Данилевський від’їздять за кордон.

Червень, 28—31. Гоголь у Гамбургу.

Червень, 28. З листа до В.А. Жуковського: «Це великий перелом, велика епоха мого життя. Знаю, що мені багато зустрінеться неприємного, що я терпітиму і нестачу і бідність, та ні за що в світі не повернуся швидко. Довше, довше, якомога довше буду в чужій землі. І хоча думки мої, моє ім’я, мої труди належатимуть Росії, але сам я, але тлінне тіло моє буде віддаленим від неї».

Липень, перша половина. Гоголь через Бремен, Оснабрюк і Дюссельдорф прибув у Аахен.

Липень, друга половина. З Аахена Гоголь поїхав у Кельн, потім плив два дні Рейном на пароплаві, висадився у Майнці і звідти диліжансом прибув у Франкфурт-на-Майні.

Липень, 26. Гоголь виїздить із Франкфурта-на-Майні у Баден-Баден, де затримується на три тижні.

Серпень, середина місяця. Гоголь проїхав Базель, Берн, Лозанну і прибув до Женеви.

Серпень—жовтень. Гоголь у Швейцарії: Женева, Веве, Лозанна. Піднімався у гори, читав Вальтера Скотта, Мольєра, Шекспіра. У Веве, де мешкав більше місяця, поновив роботу над «Мертвими душами».

Вересень, 27. Гоголь відвідав Ферней, маєток Вольтера.

З листа М.Я. Прокоповичу: «Коли, коли-небудь, ми зберемося разом і згадаємо і Ніжин, і Петербург, і молодість? Весела і сумна буде наша гулянка».

Листопад, 6. З листа Гоголя матері: «Вчора я був у Фернеї і відвідав Вольтера. Бачив його палац, куди приїздили королі і принци. До нього веде прекрасна каштанова алея у три ряди. Перед будинком маленька церква з написом: Вольтер Богу!»

Листопад, початок місяця. Гоголь приїхав у Париж. Продовжив роботу над «Мертвими душами».

Листопад, 12. З листа Гоголя В.А. Жуковському: «…який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться у ньому! Це буде моя перша вагома річ, річ, котра винесе моє ім’я. <…>

Мертві течуть жваво, свіжіше і бадьоріше, ніж у Веве, і мені цілком здається, буцім я в Росії: переді мною всі наші, наші поміщики, наші чиновники, наші офіцери, наші мужики, наші хати, словом, уся православна Русь».

Листопад, 28. З листа М.П. Погодіну: «Про Париж тобі нічого не пишу. Місцева атмосфера цілковито політична, а я завжди тікав від політики. Не поетова справа утиратися у мирський ринок. Як мовчазний монах, живе він у світі, не належачи до нього, і його чиста, непорочна душа вміє тільки розмовляти з Богом».

Листопад. З листа до матері: «Вчора я був у Луврській картинній галереї вдруге уже і все насилу зміг вийти. Картини тут зібралися найкращі з усього світу. Був минулого тижня у відомому саду, де зібрані всі рідкісні рослини з усього світу і всі на вільному повітрі. Слони, верблюди, страуси й мавпи ходять там, як у себе вдома».

Листопад—грудень. У Парижі Гоголь зустрічається з А. Міцкевичем, Б. Залеським, О.О. Смирновою, ніжинським приятелем І.П. Симоновським. Бере уроки французької мови.

1837

Січень, 14. З листа до матері: «Шкода мені тільки, що у вас знову невелика благодать у справах господарчих. Наша Малоросія точно нещасливий край: неврожай — лихо; врожай — теж».

Січень—лютий. Гоголь у Парижі у товаристві О.С. Данилевського, О.О. та М.М. Смирнових, О.І. Тургенєва, А. Міцкевича, Б. Залеського. Працює над «Мертвими душами». Дізнається про смерть О.С. Пушкіна.

Лютий, 15. З листа до матері: «Тепер у Парижі найгаласливіший час — карнавал: бали за балами, спектаклі чудові. …і до сих пір, хоча вчора уже почався піст, ні бали, ні маскаради не припинилися. Мені хочеться Світле свято зустріти в Римі і бути в церкві Святого Петра, де має служити сам Папа…»

Лютий, друга половина. З листа Гоголя українською мовою до Б. Залеського: «Дуже — дуже було жалко, що не застав пана земляка дома. Чував, що на пана щось напало — не то сояшниця, не то завійниця (хай їй присниться лисий дідько), та тепер, спасибо Богові, кажут начей-то пан зовсім здоров. Дай же Боже, щоб на довго, на славу усій козацькій землі давав би чернецького хліба усякій болізні і злидням. Та й нас би не забував, писульки в Рим слав. Добре б було, коли б і сам туди коли-небудь примандрував. Дуже, дуже близький земляк, а по серцю ще ближчий, чим по землі. Микола Гоголь» (орфографія Гоголя, по можливості, збережена. — Комент.).

Березень. Гоголь їде у Рим через Геную у Флоренцію.

Березень, 26. Гоголь приїхав у Рим разом з І.Ф. Золотарьовим.

Березень, 28. З листа до матері: «Їхав я морем і землею з затримками і зупинками, та, попри все, устиг саме до свята. Обідню прослухав у церкві Святого Петра, котру відправляв сам Папа».

Березень, друга половина — червень, перша половина. Гоголь у Римі в товаристві Балабіних, Рєпніних, кн. З.О. Волконської, художників О.А. Іванова, І.С. Шаповалова та ін.

Березень, 30. З листа М.П. Погодіну: «Я живу близько року в чужій землі, бачу прекрасні небеса, світ, багатий мистецтвами і людиною. Та хіба перо моє взялося змальовувати предмети, що можуть вразити кожного? Жодного рядка не міг присвятити я чужому».

Квітень, 15. З листа О.С. Данилевському: «Що сказати тобі взагалі про Італію? Мені здається, буцім я заїхав до старовинних малоросійських поміщиків. Такі ж дряхлі двері біля будинків, з величезною кількістю непотрібних дірок, які бруднять одяг крейдою; старовинні підсвічники і лампи у вигляді церковних.

…Закохуєшся у Рим дуже повільно, потроху — і вже на все життя. Словом, уся Європа для того, щоб дивитися, а Італія для того, щоб жити».

Квітень, 18. Через В.А. Жуковського Гоголь клопочеться про пансіон, «який дається вихованцям Академії мистецтв, що мешкають в Італії», чи хоч би такий, «який дається дячкам, що перебувають тут при нашій церкві», щоб «продовжити розпочату мною велику працю, яку написати з мене взяв слово Пушкін».

Червень, 3. Гоголь просить М.Я. Прокоповича надіслати йому «рукописні книги»: «там у мене виписки і матеріали всього. Тепер же берусь не на жарт за важливу справу». Ймовірно, ці матеріали були потрібні Гоголю для роботи над «Мертвими душами», а також у зв’язку з задумом