Микола Васильович Гоголь - Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь

Червень, 12—13. Гоголь через Турін виїхав у Баден-Баден.

Липень, початок місяця — серпень. Гоголь у Баден-Бадені.

Липень, 21. З листа до М.Я. Прокоповича: «Який гидкий, який жахливий час! Дощ, сльота. Серце моє сумує за Римом і за моєю Італією! І не дочекаюся, поки мине місяць, котрий мені треба вбити на місцевих водах».

Серпень, 14. У Бадені Гоголь читає Смирновим дві перші глави з «Мертвих душ». На читанні присутні А.М. Карамзін, гр. Л.О. Сологуб і В.П. Платонов.

Вересень, початок місяця. Гоголь приїхав у Франкфурт.

Вересень, 3. З листа М.О. Смирнову: «Тургенєв, між іншим, сказав важливу істину, котра почасти відома, може, й Олександрі Осипівні, — що, мешкаючи за кордоном, нудишся за Росією, а не встигнеш приїхати в Росію, так уже нудить від Росії…»

Вересень, перша половина. Гоголь приїхав у Женеву.

Жовтень, середина місяця. Гоголь виїхав у Рим через Мілан і Флоренцію.

Жовтень (друга половина) — листопад (перша половина). Гоголь у Римі працює над «Мертвими душами».

Листопад, 2. З листа М.Я. Прокоповичу: «Я тебе просив вислати мені мої рукописи — всі повністю, без винятку. Будь ласка, не забудь цього виконати. Вони мені цілковито всі потрібні, в тому числі, разом з ними, є й друковані екстракти зі справ і доповідні записки, і малорос<ійські> пісні; все це надсилай. …Якщо що-небудь вийшло щодо російської історії, видання Нестора, або Київського літопису, Іпатьєвського чи Хлєбніковського списку — будь ласка, присилай. Якщо вийшов переклад Слов’янської історії Шафарика чи що-небудь стосовно слов’ян, чи міфол<огії> слов<’янської>, також які-небудь акти до древньої рос<ійської> історії, чи гарне видання російських пісень, чи малорос<ійських>, — все це візьми у Смірдіна, нехай поставить на мій рахунок…»

Грудень, 22. З листа до матері: «Я дуже радий, що ви трохи розважили себе поїздкою у Київ. Це для вас добре — і для здоров’я, і для задоволення, і для душі, бо приємніше молитися там, де спочивають святі. Щодо моїх почуттів і думок про це, ви праві, що сперечалися з іншими, що я не зміню обрядів своєї релігії. Це цілком справедливо. Тому що як релігія наша, так і католицька цілковито одне і те саме, і тому цілковито немає потреби змінювати одну на другу. Та й друга істинні».

1838

Січень—червень. Гоголь у Римі працює над «Мертвими душами».

Лютий, 5. З листа до матері: «Ви запевняєте, що наш клімат у Малоросії має ту саму дію, що в Італії, і що Кричевський мене вилікує неодмінно. На це я вам скажу, що клімат місцевий зовсім не той, що у Малоросії. У вас тепер, поза сумнівом, 25 градусів морозу, а тут 15 градусів тепла. Ніякого вітру, тепло і набагато краще, ніж навесні. …Клімат у Римі безпечний і найкращий у світі».

Квітень—травень. Гоголь зустрічається в Римі з поляками — членами ордену «із-мертвих-встанців» П. Семененком та І. Кайсевичем. Гоголь захоплюється їх релігійною діяльністю в ім’я вільної Польщі. Члени ордену роблять спробу схилити Гоголя до прийняття католицизму.

Квітень, 23. З листа О.С. Данилевському: «Ти питаєш мене, куди я влітку. Нікуди, нікуди, крім Рима. Посох мій мандрівний вже не існує».

Квітень, друга половина. Гоголь через М.Я. Прокоповича просить І.Г. Пащенка, «щоб він зробив невеликого роду викрадення яких-небудь казусних справ», потрібних йому для роботи над «Мертвими душами».

Червень, 25. З листа П.А. В’яземському: «Італія, прекрасна, моя ненаглядна Італія продовжила моє життя, але викорінити цілком хворобу, що деспотично увійшла в єство моє і перетворилася на натуру, вона не в силах. Що коли я не закінчу праці моєї?.. О, геть ця жахлива думка! Вона містить у собі ціле пекло мук, яких не доведи Боже відчути смертному».

Липень, 2. З листа М.Я. Прокоповичу: «… я про тебе думаю часто, завжди. І ні розкіш цих країн, де я живу тепер, ні південь, ні чудові небеса, ніщо не в силах перешкодити мені думати про тебе, з ким почався союз наш під алеями лип ніжинського саду, у другому музеї, на маленькій сцені нашого домашнього театру, і зміцнювався, стягнутий холодом петербурзького клімату, крізь усі дні нашого перебування разом».

Липень—серпень. Гоголь у Неаполі й Касталламаре.

Серпень, 14. Гоголь у листі М.П. Погодіну говорить про роботу над «Мертвими душами» і свої задуми: «…я веду свою роботу, і вона буде закінчена, але інші, інші… О друже! які існують великі сюжети».

Серпень, друга половина. Гоголь їде у Париж.

Серпень, 28. Гоголь із Ліворно в листі до матері просить відомостей «про теперішній стан нашого краю, чи поправляється наша Полтавська губернія, і який нинішній генерал-губернатор, і які прибутки наших поміщиків. Про це я нічого не знаю, а хотів би, між іншим, знати». Цікавлять його новини «про сусідів і хто з них приїздив до нас у церкву недільного дня і потім, звісно, обідав у нас, у що був одягнений чи одягнена, і що казав чи казала. Я не знаю, чого мені тепер прийшла фантазія знати про це».

Вересень, перша половина. Гоголь у Парижі.

Вересень (кінець місяця) — жовтень (перша половина). Гоголь повертається у Рим дорогою через Ліон і Марсель.

Вересень, 28. З листа О.С. Данилевському: «Я багато, багато разів шкодув<ав> через те, що взяв цю підлу дорогу на Марсель. Нічого рідного до самого Рима. Це, їй-бо, нудьга. Там хоч Женева з мамзелями Фабр і Калам, з чаєм у Коронованому готелі і, врешті, з натхненним Міцкевичем, що мені приносило чимало задоволен<ня>».

Грудень, 1. У листі М.П. Погодіну Гоголь говорить про роботу над «Ревізором»: «Я почав переробляти і виправляти деякі сцени, які були написані доволі недбало і необачно».

Грудень, 19. Гоголь Показує В.А. Жуковському пам’ятки Рима.

Грудень, 31. З листа О.С. Данилевському: «Я отримав лист від матусі. Вона пише, що у Полтаві чекала дуже довго, з тим, щоб дочекатися, коли даватимуть “Ревізора” у якомусь тамтешньому театрі і що кріпосний бовдур, якого відправили про це дізнатися, перебрехав і переплутав і нічого не добився, і що вони, натомість, потрапили на Шекспірового “Гамлета”, котрого вислухали усього, і на другий день, на їхнє невимовне задоволення, тобто матусі і сестри, дізналися, що гратимуть “Ревізора”, і вирушили того ж вечора. <…> З кільк<ох> випадково сказаних слів у листі матусі я міг також помітити, що мої співвітчизники, тобто Полтавської губернії, терпіти мене не можуть».

1839

Січень—червень (перша половина). Гоголь у Римі.

Січень, 18. З листа до В.М. Рєпніної: «Я такий тепер щасливий приїздом Жуковського, що це одне наповнює мене