Микола Васильович Гоголь - Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь

виробництво вина з доморослого винограду, і що тополі ушипигують незабаром увесь Київ, так, їй-бо, й розбирає їхати, кинувши все».

Липень, 19. Гоголь призначений ад’юнктом по кафедрі історії Санкт-Петербурзького університету.

Серпень, 7. В листі до В.В. Тарновського Гоголь питає про ніжинських товаришів, повідомляє, що залишається у Петербурзі, хоч планував поїхати в Україну, надсилає «Римську історію» Нібура і коментує стан справ з Київським університетом: «Ну, якої ж сволоти набрали у ваш київський університет! Мені навіть шкода бідолаху Максимовича, що він утрапив між ними».

Серпень, 14. Гоголь підбадьорює Максимовича: «Все йде як слід, а він ще й кисне!.. Хоч душа сильно сумує за Украйною. Але треба покоритися, і я покорився не ремствуючи, знаючи, що зі свого боку доклав усі можливі сили».

Серпень, 23. Гоголь цікавиться у Максимовича, «що і як у Києві», та повідомляє: «Історія моя зазнає страшних змін: у першій частині ціла половина цілком нова». Зазначає, що працює над «Арабесками».

Серпень, друга половина — вересень. Написана стаття «Картина Брюллова» («Останній день Помпеї»), закінчена робота над повістями «Невський проспект», «Записки божевільного», «Портрет».

Вересень. Гоголь читає першу лекцію у Санкт-Петербурзькому університеті («Про середні віки»).

Жовтень. Вийшло вересневе число «Журнала Министерства народного просвещения» зі статтею «Про середні віки» — вступна лекція Гоголя в університеті. У присутності О.С. Пушкіна і В.А. Жуковського Гоголь читає лекцію про Аль-Мамуна (за свідченням М.І. Іваницького) або лекцію про норманів (за свідченням C.І. Барановського).

Листопад, 6. Гоголь обіцяє матері приїхати: «…весною старатимуся бути в Малоросії».

Листопад, 10. Цензурний дозвіл «Арабесок» і другого видання «Вечорів на хуторі біля Диканьки».

Грудень, 29. Цензурний дозвіл «Миргорода».

1835

Січень. Надруковані «Арабески. Різні твори М. Гоголя».

Січень, 22. З листа Гоголя Максимовичу: «Я думаю, ти багато почув нових пісень. Ти повинен неодмінно поділитися зі мною і надіслати. Та чи немає яких-небудь отаких старовинних переказів? Гей, не лови ґав! Час біжить, і з кожним роком все стирається. …Я пишу історію середніх віків, котра, думаю, становитиме томів вісім, якщо не дев’ять».

Лютий, після 20. Гоголь мав розмову з попечителем Санкт-Петербурзького навчального округу щодо поширення несхвальної думки про його лекції.

Лютий, 21. Надрукований «Миргород. Повісті, що служать продовженням “Вечорів на хуторі біля Диканьки”».

Березень, 18. Гоголь надсилає в «Московский наблюдатель» повість «Ніс», яку редакція відхилила.

Березень, 22. З листа Гоголя Максимовичу: «Ой, чи живі, чи здорові / Всі родичі гарбузові?.. Надсилаю тобі Миргород. Либонь, тобі він припаде до душі. Принаймні я б хотів, щоб він прогнав хандричний твій настрій духу, котрий, скільки я помічаю, інколи заволодіває тобою в Києві. Їй-богу, ми всі страшенно віддалилися від наших первісних елементів. Ми ніяк не звикнемо (особливо ти) дивитися на життя, як на пусте, як завжди дивився козак. Чи пробував ти коли-небудь, вставши вранці з ліжка, утнути в самій сорочці по всій кімнаті тропака?.. я наприкінці весни постараюся припхатися в Київ, хоч мені, втім, зовсім не по дорозі».

Квітень, 3. З’являється 27-ме число «Литературных прибавлений к Русскому инвалиду» з передруком уривків «Записок божевільного».

Квітень, кінець місяця. Гоголь клопочеться про відпустку на чотири місяці з Патріотичного інституту і Санкт-Петербурзького університету для поїздки на Кавказ для лікування. Натомість з’їздив у Василівку і Крим.

Квітень, 26. Гоголь виїхав з Петербурга до Василівки.

Травень, після 15. Гоголь у Василівці.

Травень, 24. Гоголь пише М.Я. Прокоповичу про свої сумніви: «Сиджу вдома на роздоріжжі близько тижня вже, не знаючи, куди краще їхати — на Кавказ чи у Крим, де нині славляться мінеральні грязі та. купальні в морі».

Червень, 1. Гоголь з Василівки пише Г.І. Спаському у Перекоп: «Я замалим було не побував сам у Перекопі та Криму Південному за мінеральними грязями і слідами татарськими і древніх козаків, та купа домашніх турбот, можна сказати, вхопила мене за горло і не пускала. …тепер читаю старі рукописи, котрих вдалося викопати добрячий запас, все здебільшого приналежний до малоросійської історії…»

Червень, 25. З представлення начальниці Патріотичного інституту про звільнення Гоголя: «…будучи одержимим хворобою, може пробути у відпустці доволі тривалий час і тим поставити інститут у скрутне становище…»

Червень—липень, початок. Гоголь у Криму (Саки).

Липень—серпень. Гоголь знову у Василівці. Працює над драмою «Альфред».

Серпень, біля 11. Гоголь від’їздить із Василівки. Дорогою разом з Данилевським кілька днів були в Києві у Максимовича.

Вересень, 1. Гоголь повернувся до Петербурга.

Жовтень. Гоголь працює над драмою «Альфред».

Грудень, 4. Гоголь закінчив комедію «Ревізор».

Грудень, 31. Гоголь звільнений з посади ад’юнкта по кафедрі історії Санкт-Петербурзького університету.

1836

Січень. У продаж надійшло друге видання «Вечорів на хуторі біля Диканьки».

Січень, 18. З листа Гоголя М.П. Погодіну: «…чи не можеш ти щось мені викопати про слов’ян? Зроби ласку. Може, ти уклав якісь виписки з різного сміття і особливо щось про Галіцію древню і нову. Чи немає де якого-небудь опису обрядів, звичаїв їхніх та ін.?»

Лютий, 21. З листа Гоголя М.Д. Білозерському: «Донеслися до мене інші звістки, також дуже, дуже неприємні мені, буцімто згорів Ніжинський ліцей. Зізнаюся, це так мене засмутило, як не засмутила б звістка про те, що згорів власний батьківський дім».

Лютий—березень. Гоголь працює для «Современника». Готується вистава «Ревізора».

Березень, 9. Гоголь отримав 2500 карбованців за «Ревізора» з тим, щоб найближчим часом виїхати за кордон.

Березень, 13. Цензурний дозвіл першого видання «Ревізора».

Березень, 31. Цензурний дозвіл першого тому «Современника», де надруковані «Коляска», «Ранок чиновника» (назву змінено цензурою на «Ранок ділової людини»), стаття «Про рух журнальної літератури в 1834‒35 р.» і кілька рецензій Гоголя.

Квітень, 19. Прем’єра «Ревізора» на сцені Александринського театру у Петербурзі.

Квітень, 29. Гоголь повідомляє М.С. Щепкіна про закінчення роботи над «Одруженням» і про свою відмову керувати постановкою «Ревізора» у Москві: «Тепер я бачу, що значить бути комічним письменником. Найменший привид істини — і проти тебе постають, і не одна людина, а цілі стани. Уявляю, що було б, якби я взяв що-небудь із петербурзького життя, котре мені більше й краще тепер знайоме, ніж провінційне».

Травень, 10. Гоголь доручає М.С. Щепкіну керівництво постановкою «Ревізора», а в листі М.П. Погодіну зізнається: «Їду за кордон, там розвію той сум, якого завдають мені щодня співвітчизники. Письменник сучасний, письменник комічний, письменник звичаїв повинен подалі бути від своєї батьківщини. Пророку немає слави у вітчизні…»

Травень, 15. З листа Гоголя С.Т. Аксакову: «…зайнятий приготуваннями до мого від’їзду, котрий буде якщо не 30 травня, то 6 червня неодмінно. Та по поверненні з чужих країв я постійний мешканець