Олександра Малінкова - Будинок не для щастя, Олександра Малінкова

ГЛАВА 8

     Арт.

    Он як! Щойно з дому, як міс “рожева піжама” вже на повну тут хазяйнує, освоюючи територію! Звісно я не жадібний, але до неї окреме ставлення! Як до непроханої гості, яка вдерлася на мою територію. Та що там територію, в мій особистий світ та простір. Скільки її витівок ще маю пробачати? Менти, коти, яке наступне випробування моєї терплячості? Цигани з ведмедем? То може провчити разочок, щоб відвадити від дурощів раз і назавжди? Та так щоб носа боялася вистромити в моїй присутності. Тим паче ну от що я втрачаю? Все одно в неї вже склалася думка про мене і явно не позитивна. Інакше її б так не підкидало від моєї присутності! Ну що? Як думаєте? Додати градусу огиди?

- Прикольний відос вийшов! - Кручу перед її маленьким носиком телефоном. - Готова увечері стати зіркою тік току? 

    Зрозуміло, що я нічого не знімав, але бачили б ви її очі! Такий переляк аж замилувався. Намагається прикрити своїми рученятами оголене тіло, якби не це, то вже б вчепилася мені в бороду, звісно, якби змогла так високо підскочити! Малявка!

- Ти! Мерзенний негідник! Зітри негайно! - Червоніє від приниження і злості. 

     Щоб їй швидко вскочити в дім слід оминути мене, а щоб накинути на своє оголене тіло бодай хоч щось  - розвернутися до мене п'ятою точкою та ще й нахилитися, бо рушник і її одежина валяється в траві разом з фанерою від душової кабінки. Ідеальна комбінація! Сама доля покарала нахабне дівчисько! 

- Краще зад свій прикрий! - Видаю. - Он перехожі та сусіди вже починають витріщатися!

     Бачиш мене мерзенним негідником! Що ж, твої проблеми, ким назвеш тим і буду! 

- Хто ще не все розгледів? - Запитує гучно з викликом і прибирає руки? - Легко зловтішатися, замість того, щоб допомогти дівчині?! 

     Її мокре від води волосся прилипло до лоба, краплини поблискують під променями вечірнього сонця. Від прохолоди тіло рясно вкрите сиротами. Гарні акуратні грудки з темними маленькими ореолами, які стирчать від холоду, тонка талія, довгі стрункі ноги, точена фігура. Це я зараз завис розглядаючи її? 

     Ще пару хвилин таких розглядин і палатку забезпечено… Самі зрозуміли натяк! Бо я зовсім не збираюся займатися зараз у дворі кемпінгом! 

- Намилувався? - Підпирає боки руками. - Якщо так, то подай рушник, не треба стовбичити з розкритим ротом і доводити всім навкруги, що ти бовдур!

- Гей, крале! Класно виглядаєш! - Почувся вигук з автівки яка саме проїжджала повз двір.

- Чого витріщився? - Гримаю у відповідь. - Її дім, де хоче там гола й ходе! Забула тебе спитати!

     Стягую швидко з своїх плечей джинсову сорочку й загортаю дівчину в неї, і пофік мені на її протест.

- Мерщій у хату, он синя вже! - Хриплю здавленим голосом, чи то від злості на тих Шумахерів, що дозволили собі відпускати скоблезні коментарі, чи то від збудження, від якого у штанях капець як тісно. 

    Пройшла повз мене з достоїнством, наче королева. Провів поглядом доки її тендітна постать не сховалася в будинку.

    А я замислився, про те, скількох жінок я знаю, які б не розгубилися в такій ситуації, та ще й змогли б заткнути рота будь якому кривднику, навіть коли той більший удвічі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍