Дарина Міс, Уля Сер - Контракт на любов, Дарина Міс, Уля Сер

– О ні, тітко! – випалюю. – Знаю я твої думки. Знову одруження? – втомлено промовляю, адже знаю її, як свої п‘ять пальців. Вона така передбачувана. 

– Звісно про це. Ця тема найактуальніша цього року, – промовляю, натякаючи на те, що я завидний холостяк. – Дивись, на презентації буде вся компанія, акціонери, партнери. Скільки серед них жінок? Правильно, безліч. Просто обери ту, яка тобі до вподоби. 

– Я вже казав, і повторюсь знову. На даний момент мене цікавить тільки робота. Поки я не витягну компанію з цієї діри, ні про яке одруження і мови йти не може. Крапка! – сказав, наче відрізав, доволі серйозно та напористо. 

– Добре, але я ж не прошу прямо сьогодні одружуватися. Кажу просто придивитися, і все. Може хтось сподобається, – каже вона, посміхається і піднімається наверх. – Візьму сумку і можемо їхати. Тільки потрібно зачекати Віктора, ну він як завжди. Пан!

Тітонька йде, а я вирішую набрати Тимофія. Цікаво, що там з підготовкою, чи все йде гладко. 

– Привіт, Тім! Що там з підготовкою? Сьогодні ж ніяких сюрпризів, правда? – запитую, адже цей день повинен пройти ідеально. 

– Привіт, Ден! Так, все просто чудово. Ця презентація пройде бездоганно, можеш покластися на мене. Ніщо не зіпсує цей день, – запевняє мене, і я дійсно хочу йому вірити. Я знаю Тіма довгий час, і це та людина яка ніколи не підведе. 

– Зрозумів, я покладаюсь на тебе. За хвилин тридцять буду в компанії і ще сам все перевірю. 

– Ну звісно, довіряй, але перевіряй. У цьому весь ти. Тоді до зустрічі, бро. 

– Давай.

Кладу слухавку і поринаю у думки. 

Цей день надто важливий, я б сказав навіть історичний. 

Від цієї презентації залежить  подальше майбутнє компанії і не дай Бог якась, кхе-кхе, зараза, зіпсує хоч щось. Я цього просто не можу дозволити, а інакше зітру цю людину в порох. 

Сьогодні все має бути ідеально – від натертої до блиску плитки на підлозі до ідеально рівних паперів. 

Так, не посперечаюся, порядок у моєму житті був, є і буде. Це як ще одне життєве кредо. 

Бо ж що можна створювати у безладі? Правильно, лише безлад. 

Десь в глибині душі, щиро сподіваюсь, що все пройде добре, хоча знаю, що так не буде. Це вже з досвіду. Правда, це були лише дрібнички та все одно – сьогодні такого НЕ має бути. 

Все.

Крапка.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно