Дарина Міс, Уля Сер - Контракт на любов, Дарина Міс, Уля Сер

Глава 5

Денис

Я був до сказу знервований і в такому стані приїхав на роботу. Тимофій вже був тут і його оптимізму можна було б позаздрити. 

Він завжди дуже відповідально відносився до всього, що пов’язане з роботою. Впевнений і цілеспрямований – повністю описує мого друга!

– Привіт, чувак. Щось ти такий пожований, – насміхається Тім. – Ден, що за кепський вигляд? Сьогодні великий день, – промовляє так, наче я не знаю цього.

– Тім, все я знаю. І за день, і що великий. Та все одно якась напруженість всередині. Дуже хвилююсь. Погане в мене передчуття, і це не дає мені спокою, – зізнаюсь, але Тимофій більше нічого не каже, лише по-дружньому плескає по плечу і прямує до наших партнерів.

За кілька хвилин мій виступ, а коліна трясуться як у підлітка.

– Шановні пані та панове, – чую голос нашого менеджера. – компанія "Venus clothes" рада вітати усіх вас на презентації літньої колекції жіночого одягу. Сьогодні ви поринете у світ прекрасного. Дозвольте представити вам президента нашої компанії. Денисе Андрійовичу, просимо до слова.

Я помірним та впевненим кроком підходжу до трибуни. Як тільки займаю своє місце хвилювання кудись дівається. Тепер я відчуваю себе дійсно “на своєму місці”.

– Дякую, вітаю усіх. Я щиро радий бачити у цій залі чимало людей. Впевнений, нам вдасться вас вразити. Над колекцією "Mod. Els" працювала ціла команда на основі власної розробки, і ні про які закордонні франшизи мови не може бути. Це повністю розробка "Venus clothes" і я пишаюсь своїми співробітниками. Вчора стартували наші продажі та прошу звернути увагу на екран. У таблиці наведено кількість продаж і замовлень. Це прорив, друзі. Прорив і успіх. Дякуємо за довіру. Та користуючись нагодою, хочу оголосити, що ми плануємо запустити новий проєкт, а точніше створити нову колекцію у колаборації з іноземними партнерами на основі вже їхньої франшизи, але яка буде брендована нашими спеціалістами, – під бурхливі оплески я прямую до колег-партнерів.

Моєму щастю немає меж... 

Презентація пройшла не те що добре, а просто чудово. Акціонери та інвестори в захваті, що не може не радувати. Уся компанія постаралась на славу, я пишаюсь кожним. Ця гордість переповнює мене. Я щасливий що не підвів батька. 

У натовпі бачу нашого головного інвестора - Каспера Бжожовського. Пан Каспер родом із Польщі, проте певну частину свого життя прожив в Україні займаючись капіталовкладенням. 

– Добрий день, пане Касперу! Як ви? Як вам наша презентація? – вітаюсь та тисну руку. Ця людина практично витягла нас з банкрутства. Він дав нам кошти, коли ми були не те, що без грошей, нам грозила конфіскація всього майна через борги. 

– Мої вітання, Денисе Андрійовичу. Все дійсно чудово. Я щасливий, що не помилився на рахунок вас.

– Ми досягнемо ще більших висот після нашої колекції у колаборації з іноземними партнерами. - впевнено відповідаю. 

– Ви ж розумієте те, що тільки ростете. Ви не зможете піднятися без допомоги іноземних інвестицій. Я звісно допомагаю чим можу, проте, крім вас, у мене є ще не один десяток компаній, – Так, пан Каспер діло говорить. Без капіталовкладень ми довго не протягнемо. Ми тільки вилізли з банкрутства, а своїх коштів поки немає. 

– Так пане. Я саме займаюсь пошуком нового інвестора. Можливо ви маєте кого порадити?

– Так, звісно. Лукас Бергер – чистокровний німець. Думаю ти розумієш, що це означає. Прискіпливий, правильний та ще та скупа людина. Проте, якщо ти зможеш підписати з ним угоду, рахуй банкрутство тобі не світить, якщо звісно розум є. – Як тільки чую прізвище Брегер відразу згадую його. Так, чув я про цього німця. Такий правильний, що аж нудить. Проте вибору немає, людина на ринку він знаменита та впливова, саме це мені та потрібно.  

– Я все чудово розумію і дякую за настанови, – промовляю, але договорити мені не дають.

– Денисе Андрійовичу, познайомтеся, Лукас Бергер.

– О, я, я. Вітаю вас. Я розуміти українська, але дуже пльохо. Говоріте помалу.

– Вітаю Вас, – ледве не по складах говорю. – Наша компанія зараз якраз у пошуках іноземних партнерів для співпраці. Ми плануємо об'єднати франшизи обох компаній і зробити ребрендинг, що дасть змогу з'явитися оновленій, зовсім іншій франшизі, яка буде у вільному доступі співробітникам і вашим і нашим, – промовляю кожне слово по складах. Я старався якомога виразно пояснити все. 

– Це дуже гуд, пане Громов. Чи міг би я тримати у руках ваш франшиза?

– Так, звісно, пане Бергер. Христино, принеси, будь ласка, зразки наших франшиз, – звертаюсь до свого горе-помічника.

– Так, я миттю, –  Христина зникає з мого поля зору. Ох, надіюсь вона не зіпсує все. 

– Пане Громов. Розуміти, я серйозний людина. І я любити таких партнерів, тому сподіватися все буде чудово.

– Так – так, саме так і буде.

Ага, якби так і було. Ця безголова Кріс принесла мені тогорічний договір, а не те, що треба. От, чорт. Ну попереджав же ж Тім, де була моя голова? На мене той німець дивився як на придурка, а Бжожовський просто спопеляв поглядом. Дякувати Богу, вчасно з'явився Тимофій і "вручив" Лукасу франшизу. Блін, вбив би цю Кріс, яка вже плакала у кутку, як загнана миша.

Все-таки не дарма у мене було погане передчуття. Надіюсь на цьому сюрпризи закінчаться. 

 

Емілія

Презентація пройшла чудово, що не може не радувати. Особливо коли розумію, що теж вклала туди свої сили, хоч і не стояла поруч зі всіма дизайнерами. 

Дивлячись на те як виступав Громов я розуміла, що ще сильніше хочу провчити цю падлюку. 

План Лари принизливий, підлий і... просто неймовірний. Я виставлю його дурнем, а сама залишусь невинним сонечком. 

Хоч мені і страшно, та це не зіпсує мій план. Я і так вже пропала, тому гірше бути не може. 

Впевнено йду на пошуки улюбленого шефа. 

Декілька хвилин і ось в моє поле зору попадає чотири особи, серед них одні чоловіки. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍