Вільям Шекспір - Приборкання норовливої, Вільям Шекспір

з рук у руки - двадцять тисяч крон.

 

Петруччо

За посаг цей я забезпечу їй

Вдівство - якщо мене переживе:

Свої всі землі й до́бра відпишу.

Докладний ми напишемо контракт,

Щоб ці умови твердо закріпити.

 

Баптіста

Але потрібне спершу головне:

Щоб Катеріна полюбила вас. 36

 

Петруччо

Та що ви, батьку! Це найлегша річ:

Вона загониста, а я крутий,

А де два люті стрінуться вогні, 37

Там скоро те, що живить їх, згорить.

Вітрець роздмухує малий вогонь,

Та буря і великий гасить враз.

Отак і я скорю її, бо сам

Шорсткий і сватаюсь не як хлопчак.

 

Баптіста

Ну що ж, берись, і хай тобі щастить,

Та підготуйсь до неласкавих слів.

 

Петруччо

Готовий я й не похитнусь від них,

Як не хитається від бур гора.

 

Входить Гортензіо з розбитою головою.

 

Баптіста

Що, друже? Ти чого такий блідий?

 

Гортензіо

Коли блідий, то, певне, з переляку.

 

Баптіста

Ну як - чи є в дочки музичний хист?

 

Гортензіо

Скоріше є вояцький хист у неї.

Не лютню їй би в руки, а меча.

 

Баптіста

Не зміг її до лютні наламать?

 

Гортензіо

Вона об мене лютню поламала!

Сказав я тільки, що не ті лади

Вона бере, і взяв її за руку,

Щоб показать, як треба класти пальці,

Вона ж ураз неначебто сказилась:

«То я ладу не тямлю? Постривай!»

Та лютнею по маківці мене,

Аж деку голова моя пробила,

І я на хвильку ніби остовпів,

Дивлюсь крізь лютню, а вона мене

Цигикалом поганим узиває,

Та бринькалом, та всякими словами,

Немов науку цілу в тім пройшла.

 

Петруччо

Дівча веселе! Я тепер, їй-богу,

Утричі більше полюбив її.

Хоч би вже швидше нам погомоніти!

 

Баптіста

Ну що ж, ходім, та не бентежтесь так.

Навчатимете меншу, бо вона

Удатна вчитися і вдячна буде.

Синьйор Петруччо, ви йдете із нами,

Чи Катеріну вислати сюди?

 

Петруччо

Пришліть, будь ласка.

 

Всі, крім Петруччо, виходять.

 

Тут її діждуся,

А прийде - залицятися почну.

Як розкричиться - їй тоді скажу,

Що наче соловей вона щебече.

Надметься - я запевню, що вона

Немов троянда свіжа у росі.

Мовчатиме - я похвалю її

За красномовство і дотепність дивну,

За те, що слів вона не позичає.

Як проганятиме - складу їй дяку,

Немов на цілий тиждень кличе в гості.

Коли руки відмовить - попрошу,

Щоб швидше призначала день вінчання.

Та ось вона! Петруччо, не мовчи!

 

Входить Катеріна.

 

Добридень, Кет,- я чув, що так вас звати.

 

Катеріна

Щось, мабуть, не дочули ви, мосьпане,

Бо Катеріною мене зовуть.

 

Петруччо

От і неправда. Звуть вас просто Кет

Чи «славна Кет», а часом - «клята Кет».

Та ви, о Кет, найкраща в світі Кет,

Всім Кетам Кет, моя солодка Кетя!

Цукерко-кетю, втішнице моя,

Почувши, як тебе по всій країні

За доброчесність хвалять, за красу

І за твою ласкаву тиху вдачу,

Та ще й не так, як ти того достойна,

Сюди я рушив - свататись до тебе.

 

Катеріна

Ах, рушив! Ну, як ви такий рухливий,

То можете рушати й звідси. Видно,

Що ви - майно рухоме.

 

Петруччо

Цебто як?

 

Катеріна

Ну, як стілець.

 

Петруччо

Вгадала! Сядь на мене!

 

Катеріна

Сідають на ослів: адже вони

На спині носять нас - такі, як ти.

 

Петруччо

А жінка що - не може понести?

 

Катеріна

Не від такого здохляка, як ти.

 

Петруччо

Ох, Кет, важкою не зроблю тебе,

Бо ти ж така ще юна і легка...

 

Катеріна

Легка в ногах, це правда, і такому

Вайлові зроду не піймать мене.

Легка в ногах, та не легкозвичайка.

 

Петруччо

Не чайка? Так, сорока вже скоріш.

 

Катеріна

Аби лиш не ворона чи не крук.

 

Петруччо

Моя голубко, стережися крука.

 

Катеріна

Короткі в нього до голубки руки.

 

Петруччо

Ох ти ж оса, ти справді дуже зла.

 

Катеріна

Як я оса, то бійсь мого жала.

 

Петруччо

На це є рада - вирвати його.

 

Катеріна

Як стане розуму його знайти.

 

Петруччо

Та хто ж не знає, де в оси жало?

В задку!

 

Катеріна

Ні, в язиці!

 

Петруччо

В чиєму цебто?

 

Катеріна

В твоєму, якщо будеш про задки

Базікати. А поки що - прощай.

(Відвертається)

 

Петруччо

Що? Мій язик у тебе у задку?

Е ні, стривай!

(Не пускає її)

Ох, Кет, я ж лицар, чуєш?

 

Катеріна

А це побачимо!

(Дає ляпаса йому)

 

Петруччо

Ну, спробуй ще - скуштуєш кулака!

 

Катеріна

Гляди, гляди, позбудешся герба!

Хто жінку б’є - не благородний той,

Не має права на лицарський герб!

 

Петруччо

Твій фах - геральдика? Впиши ж мене

До книг твоїх!

 

Катеріна

Який же герб у тебе?

Півнячий гребінь над шоломом, так?