Лана Рей - Пов'язані таємницею, Лана Рей

Вдома мене зустрів мій дворецький, Карлос.

- ЇЇ Свілість, графиня Форде, вирішила у нас погостювати, - повідомив напівельф.

Його обличчя не виражало жодних емоцій, але я відчував його невдоволення неочікуваним приїздом Лілі.

- Де вона зараз?

- Графиня відпочиває у своїх покоях.

- Чим займається міс Вульф?

- Міс Вульф перебуває у бібліотеці. Вивчає древні тексти, - відповів дворецький і лише зараз погляд його розумних, сірих очей став трохи теплішим.

Карлос працював дворецьким в родовому маєтку Стоунів ще за часів мого діда. Я навіть боюсь уявити, скільки йому років. Хоча на вигляд йому було не більше сорока п'яти.

Підходячи до дверей бібліотеки, я почув гучне чхання. У мене на обличчі мимоволі з'явилась посмішка.

Схоже, що Кайра вже встигла познайомитись з Лілі. Я відчинив двері і увійшов.

- Доброго вечора, - привітався я.

- Доброго... Апчхи! - Відповіла відьма, витираючи носа хустинкою.

- Кайро, ти прокляла когось?

Я знав про цю її особливість. Відьма володіла вмінням проклинати, але коли вона ним користувалась, у неї виникало щось типу алергії.

- Ой, та які там прокльони? Так... Подарувала твоїй  галасливій графині гикавку, щоб вона замовкла і не діставала слуг...

- І це все? Твій червоний ніс натякає на щось більше.

- Ну, воші ще на неї наслала... Але то вона сама винна. Нічого було мене ображати. Ти ж знаєш, яка я вразлива і тонка натура... От і не стрималась...

У рудої пройди зараз був такий безневинний вигляд, що я ледь стримався, щоб не розсміятись.

- Ось справи жертв, вбитих маньяком, - промовив я, поклавши на диван біля відьми кілька тек з паперами.

- А що ти дізнався про того Тома Бредлі, що стежив за моїм будинком? - Запитала Кайра, переглядаючи папери.

- Тільки те, що він помер три роки назад.

- А це вже цікаво. Виходить, що той йолоп примудрився померти двічі?

- Думаю, що він, з якихось причин, сфальсифікував власну смерть і продовжував жити під іншим ім'ям. 

- Схоже, що саме так воно і було. Ти перевірив його родину, близьких?

- Всі його родичі і близькі теж мертві.

- Дивно...

- Я все ще шукаю хоч щось про цього Бредлі.

- Знаєш, Алексе, те, що я читаю у цих звітах, збігається із тим, що описувалося в книзі про ритуал із жертвоприношенням відьом. У мене для тебе погані новини. Схоже, що хтось хоче повернути до життя когось дуже небезпечного і могутнього... 

Я добряче вилаявся, почувши таку новину. Все це значно гірше маньяка, що полює на відьом.