Лана Рей - Як (не) закохатись у королеву секонд-хенду, Лана Рей

Почувши про те, що Гордієнко вдарила мене шокером, Назар сміявся до сліз.

- Схоже, що наша Кіра - це не подарунок, а сюрприз. Шкода, що я цього не бачив.

- Знаєш, мені було не до сміху.

- Можу собі уявити, - промовив Назар, розвеселившись ще більше.

- Тільки спробуй комусь про це розбовкати і вважай, що ти - труп, - попередив я його.

- Кире, ти ж знаєш, що я вмію зберігати секрети. Особливо такі кумедні.

Уроки закінчились і ми з Назаром пішли на тренування з баскетболу.

В коридорі біля вікна я помітив Гордієнко. Вона плакала, закриваючи обличчя руками. Поряд з нею стояв Савіцький із одинадцятого В.

Я кинувся до дівчини, а Назар схопив за шкірки Савіцького, щоб цей критин нікуди не втік.

- Що сталося, Кіро? Він тебе образив? - запитав я, прибираючи її руки від обличчя.

- Гірше... - Схлипуючи, відповіла дівчина.

Варто мені було побачити її сірі очі, повні сліз, тремтячі губи і сльозу, що котилася по гарненькій щічці, як моє серце стислося від болю.

Я обережно її обійняв, намагаючись заспокоїти.

Назар тим часом добряче струсанув Савіцького.

- Що ти їй зробив, блазню?! - Сердито поцікавився він

- Нічого... Нічого я не робив. Я сам намагався зрозуміти, чому вона розплакалась... - почав виправдовуватись Савіцький.

- Він зробив тобі боляче? - Продовжував я обережно допитуватись у дівчини.

- Гі... Гірше... Він...- Спробувала вона відповісти і знову розплакалась.

Я вже готовий був власноруч розірвати того виродка на дрібні клаптики.

- Заспокойся і розкажи, що трапилось, - попросив я, ледь стримуючись, щоб не накинутись на Савіцького.

- Він... Він... Розбив мою... Нову чашку, - промовила Кіра, витирючи сльози.

- То ти через неї розплакалась? Я поспішав і випадково штовхнув Кіру, а вона впустила свою чашку. Знайшла через що побиватись. - промовив Савіцький.

Почувши це, я мало не вибухнув від обурення. У мене тут мало серце не зупинилось від хвилювання, я мало не прибив того йолопа, а у неї, виявляється, розбилась якась чашка... У мене просто немає слів.

Я не знав, чого зараз хотів більше за все. Пригорнути міцніше до себе цю дивачку і пообіцяти купити їй стільки тих бісових чашок, скільки вона захоче чи прибити її на місці, бо зараз почувався повним дурнем.

Назар відпустив Савіцького і здивовано подивився на цю сірооку бідосю.

- Чим особлива ця твоя чашка, що ти так побивалась через неї? - Запитав він у Кіри.

- На ній було зображено Неджі Х'юго із аніме "Наруто". Я замовила її для своєї колекції. Сьогодні на великій перерві бігала на Нову Пошту, щоб її одержати. Не витерпіла і вирішила поглянути на неї у школі. Тільки дістала з коробки, як Савіцький мене штовхнув... А тепер її більше немає... -Схлипнувши, пояснила Кіра.

- Ти теж фанатка "Наруто", Гордієнко? - Поцікавився Назар.

- Так, я обожнюю це аніме і дивлюсь його вже багато років.

Схоже, що ці двоє знайшли спільну мову і мене це почало дратувати.

- Я куплю тобі всі чашки з персонажами із цього аніме. Тільки не плач більше, - пообіцяв я Кірі.

- Ти не повинен цього робити, Кире, - промовила Гордієнко.

- Але зроблю. Не вистачало ще, щоб ти затопила нашу школу своїми слізьми. Дай нам спокійно закінчити одинадцятий клас, Гордієнко.

- Ти сам це запропонував, Кире, - сказала Кіра, хитро посміхнувшись.

- Так і я завжди дотримуюсь свого слова, - відповів я, неохоче відпускаючи дівчину. 

Тільки зараз я помітив, що на підлозі біля наших ніг лежали уламки розбитої чашки. 

Я підібрав їх і викинув у смітник. Ніколи не думав, що через такі дрібниці хтось може плакати.

Яка ж дивачка ця Гордієнко.

Щойно я розхвилювався, потім розізлився і мало не вибухнув від обурення.  Ще жодна людина не викликала у мене стільки різних емоцій одночасно.

Я досі пам'ятав, як приємно пахло волосся Кіри, коли я її обіймав. Здається, то була полуниця.

- Нам вже час на тренування, - згадав Назар

- Точно, - промовив я.

- Хлопці, вибачте, що я поводилась, як дурепа і розплакалась. Не дарма кажуть, що колекціонери, то страшні люди, - ледь посміхнувшись, сказала Кіра.

- Дівчаткам плакати не соромно, Гордієнко. А за свою колекцію не хвилюйся. Думаю, що Кир швидко тобі її поповнить, - сміючись, відповів Назар.

Озирнувшись, я ще раз поглянув на Кіру. Як я раніше не помічав, що вона така крихітна і вразлива? 

Навіть зарюмсаною ця дівчина виглядала досить мило... 

Самому цікаво, чому з нею постійно щось трапляється? Сьогодні я мало не прибив хлопця через якусь чашку. Дожився... 

Щастя, радості й любові

Грошей та достатку,

Хай принесе Валентин

Почуттів горнятко!

Вітаю всіх з Днем святого Валентина!

Лана Рей