Мар'яна Доля - Впізнай мене, Мар'яна Доля
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я піднялася на третій поверх і підійшла до дверей із стильною металевою табличкою “Адвокат Юрій Зотов”. Простягнула руку, торкнулася до дверної ручки, потім опустила… Знову підняла…
Саме цієї миті двері відчинилися і на порозі з’явилася білявка модельної зовнішності у строгому, але жіночному діловому костюмі.
— Доброго ранку, — усміхнулась вона мені. — Ви до Юрія Миколайовича? Записувались на прийом?
— А він… тут? — запитала я, відчуваючи, як у роті вмить пересохло.
— Сьогодні він у відрядженні, — говорить секретарка ( я зрозуміла, що це саме вона). — Але я можу записати вас на завтра, на цей самий час. Зайдіть, будь ласка, до приймальні…
Та моя сміливість вже минула.
— В мене завтра не вийде… Я їду з міста, коли повернуся, тоді запишусь.
— Будь ласка, ми завжди готові прийти на допомогу, — каже вона професійно завченим тоном.
— Дякую. До побачення.
— Гарного дня!
Вона зачиняє двері і повертається до кабінету.
Я стою в коридорі і гніваюся на власну нерішучість. Адже я могла розпитати про нього у секретарки. Вона б розповіла… Жінки балакучі… Але якщо я піду, а потім повернуся, вона може зрозуміти, що тут щось не так. Може подзвонити шефу і сказати, що його шукає підозріла жіночка в темних окулярах… Ні, краще не ризикувати…
***
Я спускаюсь донизу, неуважно ковзаючи поглядом по табличках на стінах, що вказують, які офіси знаходяться в якому кабінеті. І раптом зупиняюся, забачивши напис: “Детективне агентство “Нечипоренко & Штольц”.
Я й не знала, що в нашому місті є детективне агентство. Але те, що воно знаходиться саме тут, що я побачила цю табличку… Може, це знак?
Я звертаю праворуч і йду по коридору, доки не бачу потрібні мені двері. Стукаю і повертаю ручку. Тут я уже не вагаюся, якийсь азарт штовхає мене уперед. Дійсно, чому я не подумала про це раніше? Як остання дурепа, тинялася під дверима його кабінету, і, певно, велике моє щастя, що він був у відрядженні. А секретарка Зотова, мабуть, бачить щодня десятки таких нерішучих клієнток, тож нічого не запідозрила…
Але більше я не діятиму так необачно…
— Заходьте, — чую приємний жіночий голос. — Заходьте, будь ласка…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Впізнай мене, Мар'яна Доля», після закриття браузера.
