Катя Черниш - Шепіт після зради, Катя Черниш

- Жанр: Сучасний любовний роман
- Автор: Катя Черниш
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Дощ почався зненацька, як і правда.Він сидів на краю ліжка, тримаючи в руках свою улюблену чашку — ту саму, яку вона подарувала йому на день народження, в яку колись додала серце, душу і трохи кориці, бо він любив її запах.
— Евеліно… — його голос тремтів.
— Це… сталося випадково.
— Випадково? — її голос був настільки рівним, що здавався небезпечним. — У нашому ліжку? У нашому домі? З нею?..
У дверях стояла Юля — її найкраща подруга. Колись. Її очі, зазвичай сяючі радістю, тепер ховалися за соромом. А може — перемогою?
— Я не знаю, як так сталося… — додав він, навіть не зводячи погляду на Евеліну.
— А я знаю, — прошепотіла вона. — Ви — саме те, чого я боялася більше за все.
У кімнаті пахло кавою і зрадою.Дзеркало навпроти відбивало трьох людей, але лише одна з них була живою всередині.Двоє — тіні. Вона підійшла ближче.Чашка в її руках тріснула, але вона й не здригнулась.Лише поклала її на стіл, наче завершила ритуал.
— Я пекла тобі торт… в той момент, коли ви… —
Вона не змогла продовжити. Слова вмерли в горлі.
Замість них з’явилась тиша. Глуха. Болісна. Її очі вже не блищали сльозами — там був лише лід. І вогонь помсти.
— Вийдіть, — мовила вона тихо, але так, що заперечувати було страшно.
Вони не сперечалися. Бо відчули — ця жінка вже не та, яку можна зламати.
Дощ стукав по вікнах, як чужі пальці по втомленій душі. Евеліна залишилася одна в кімнаті, де ще пахло його парфумами.
Вона підійшла до дзеркала. Подряпина на склі проходила рівно через її відображення.Але вона посміхнулась.Бо нарешті побачила себе — справжню.Із зрадою за плечима. З болем у серці. З іскрою в очах.
Це була не поразка.
Це був початок.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шепіт після зради, Катя Черниш», після закриття браузера.