Андрій Гаврилюк - Самотня планета, Андрій Гаврилюк

Андрій Гаврилюк  
Самотня планета  
Жовте сонце вже сховалося за горизонтом, а червоне ще не зійшло. Це був єдиний час доби коли виднілися зорі. Зоряна дорога сяяла над Третинним морем блякло відбиваючись у темно-зеленкуватій воді. Хвилі мочили пісок, пляж був покритий скелями і деревами з червонуватими і фіолетовим листям. Над пляжем, на плато містилася велика сіткоподібна структура та невеликий будинок з конічним дахом.  Леврень поспіхом зайшла в кімнату обробки даних. 
- Ти кликав? - спитала вона Кане. 
Той поспіхом тицьнув їй аркуші. На зеленим кольором було обведено декілька стовпців. 
- Це не може мати природне походження, це впорядкований сигнал! - схвильовано вигукнув зоревід. 
- Ти певен? Минулого разу було так само, а виявилося що це три співрозміщені пульс-зорі. 
- Це не так само. Там таких зірок нема. Це сузір'я Деревоїда.  
Леврень задумалась. Кілька хвилин вона вивчала дані, а потім спитала: 
- Хто ще є споглядальні?  
- Нікого. Вахов уже в порту. Його зміна скінчилась. 
Жінка попрямувала до комунікаційної комірки. 
Там на стіні висів динамік, трохи нижче мікрофон, а між ними циферблат зі дванадцятьма кнопками.  Вона набрала шестизначний номер і сказала: 
- Споглядальня острова Лахару.  Науковий службовець Леврень Талакк.  
- Доповідайте - відповів втомлений голос з динаміка.  
- Зафіксовано надатмосферний сигнал невідомого погодження. 
- Лахару.. ви займаєтеся дослідженнями віддаленого космосу? 
- Так. 
- Тоді звідки там можуть бути сигнали? 
-Наш працівник вважає, що це сигнал іншопланетного походження. 
- Ви теж так гадаєте? - розсміявся голос. 
- Ні, я припускаю, що він може походити з якогось секретного зонда який було запущено з однієї материкових держав. В кожному разі нам належить доповідати про всі підозрілі сигнали. 
- Сигнал вдалося розшифрувати? 
- Ні. 
- Ви передасте його Науковій Раді за умов повної секретності. Який корабель за вами прибуде? 
- "Сооноскалу". 
- Чудово. До зв'язку. 
Кане чекав її біля дверей телекомірки. 
- Ми зробимо те що і планували. - сказала Леврень. Скопіюй дані на пластину і видали їх з головного обчислювача. В столиці доповідатимемо голові Наукової ради. 
Червоне сонце вже було в зеніті коли корабель прибув в порт. "Сооноскалу" схожий на  пірнальника - спіральний закручений корпус численні канати, вісім великих ілюмінаторів, трикутні вітрила. 
- Ради Всематері! Чому так довго? - спитав Вахов моряків.  
- У столиці якісь заворушення - відповів капітан. 
Під червоним сонцем  неспокійно. Поки вони пливли моряки співали. То була пісня про древні часи, про те що колись був великий острів де всі жили в мирі. Та настали часи коли риби на всіх не вистачало і почалася різня. Брат пішов на брата, сестра на сестру, молодь на старих. 
Тоді відважний рибалка Скарог збудував великий човен, зібрав на ньому їжу та рідних і поплив до нового острову. Його дружина Мантанаарва ридала коли вони відчалювали від берега і її сльози стали Зоряною дорогою в небі. 
Міська варта провела вчених у Дім збору. Їх завели в невеликий кабінет де сиділа голова Наукової ради. Вона глянула на них крізь квадратні окуляри. 
- Ааа..ви з Лахару. Мені доповіли про ваш сигнал. Покажіть його. 
Леврень підійшла до кабінетного обчислювача і вставила в нього пластину. На екрані з'явились дані. Голова довго вивчала їх.  
-Справді нагадує точний сигнал. Що правда трохи хаотичний. 
- Він не походить з якихось супутників - сказав Кане. - Сигнал надійшов з сузір'я Деревоїда, від малої жовтої зорі. Довкола неї обертається водневий гігант і декілька внутрішніх планет три, можливо чотири. В зоні рідкої води. 
- Життя не може зародитись на планеті яках обертається довколо однієї зорі - заперечила вчена. 
- Це трохи застаріла теорія.  Звісно, мабуть, на такій планеті умови будуть суворими. Більшість суходолу буде непридатною до життя. Але навіть якщо полюси вкриті сніговими шапками, екваторіальна зона може бути досить теплою. 
- Розумію. Я мушу доповісти про ваше відкриття Верховоді. Але ми і так знаємо, що він скаже. Йому зараз не до історій про зоряних чоловічків у літаючих яйцях. З цього моменту вам заборонено розголошувати будь-яку інформацію про сигнал.  
- А коли буде дозволено?.- спитав Кане. 
- Коли буде тоді буде. Як вірні громадяни Острівного Союзу ви маєте коритись. 
- Це найбільше відкриття в історії Каласси! Це важливіше за політику! заперечив Кане. -  Ми не самі  у всесвіті! 
- Я розділяю ваш дослідницький дух. Особисто я вражена не менше за вас. Але зараз складні часи  і не треба ще більше їх ускладнювати. Сузір'я Деревоїда розташоване на відстані тридцяти шести світлових років.  
- Все одно ми б могли надіслати відповідь. 
- Ні в якому разі! Це надто ризиковано. Принаймні поки що. Споглядальня і далі працюватиме як звичайно. Якщо будуть ще сигнали, ви доповідатимете особисто мені. Таке моє слово. 
Коли Леврень вийшла з Дому зборів то побачила, що Кане сидить на сходах засмучений, склавши шість пальців. Вона сіла  поруч.  
- Глянь на них всіх. 
Він показав на юрбу котра юрмилась на головній площі.  
- Як думаєш на інших планетах те саме? 
- Ну мабуть.. а чому ні? 
- Я зробив найвидатніше відкриття в своєму житті. Щоб я не досяг згодом, нічого не зрівняється з цим. Але я не можу нікому розказати. 
- Це ще не кінець. Може твій портрет ще повісять у Коридорах мудрості. Кане Лаохота першовідкривач інопланетного життя. 
Він усміхнувся. 
- Ти не думала що безмір кишить життям, але просто всі бояться видати себе і кожен просто сидить на своїй планеті і дивується чого у ефірі так тихо? 
- А ті блакитної планети  що найсміливіші? 
- Може вони просто найсамотніші. Мабуть це дуже самотня планета. 
 

Кінець