Українські автори, починаючи ще з часів Івана Котляревського та Тараса Шевченка, часто описували героїчні будні українських селян, котрі боролися проти поневолення. Читати скорочено книгу «Дорогою ціною» Михайла Коцюбинського можна у нашій віртуальній бібліотеці. Український народ завжди прагнув до свободи та волі – саме про це у своєму геніальному творі розповідає

«Момент» — імпресіоністична новела українського письменника Володимира Винниченка; написана у 1907-му році й опублікована у газеті «Рада». У ній поєднались реалістичне змалювання дійсності й філософський підтекст про плинність життя, про щастя людини, про мить як частинку вічності.

«Мені однаково, чи буду» — вірш Тараса Шевченка, написаний 17-19 травня 1847 у Санкт-Петербурзі і входить до циклу «В казематі».

«Маруся Чурай» — історичний роман у віршах української письменниці Ліни Костенко, опублікований 1979 року. Сюжет вибудовано навколо легенди про Марусю Чурай — відому українську піснярку.

«Мишка» Богдана Лепкого — твір, який правомірно названий «казкою для дітей, для малих і великих». Мишка жила у хаті, в якій відбувалися темні справи. Скрізь війна та бідність, її ж господарі мали повну скриню грошей. Вони не пошкодували худої нещасної жінки, яка просила лише трохи молока. Мишка, бачачи, скільки зла від тих грошей, знищила їх. Саме проблема людської

“Давня весна” – вірш Лесі Українки (Лариса Петрівна Косач), написаний в 1894 p. Він увійшов до другої збірки поетеси «Думи і мрії», циклу «Мелодії» (цикл складається з 12 творів, більшість із яких має автобіографічний характер).

«Ой ти, дівчино, з горіха зерня» — поезія українського письменника Івана Франка зі збірки «Зів’яле листя». Набула широкої популярності як українська пісня-романс композитора Анатолія Кос-Анатольського.

“Причинна” – поема Тараса Шевченка нписана у 1837 році.

«Contra spem spero» Лесі Українки — життєствердний вірш, у якому головним мотивом є гартування духу, плекання внутрішньої незламності. Лірична героїня переконана, що лихі думи треба гнати геть, а найкраща перемога над лихом — це сміх і радість. Оптимізм і активна життєва позиція є характерними для поезії Лесі Українки «Contra spem spero».

«Сто тисяч» — трагікомедія на чотири дії українського письменника Івана Карпенка-Карого, основною темою якої є сатира на людську жадобу. П’єса була написана у 1889 році. Її тематика знайшла продовження в іншій комедії Карпенка-Карого «Хазяїн». Жанр п’єси «Сто тисяч» визначають як сатиричну трагікомедію характерів, бо у творі висміюється надмірна жадоба до збагачення