Їх завжди було двоє. Співачка та її акомпаніатор. Вона - надто яскрава, щоби не розбивати серця. А він - надто мовчазний, щоби сказати їй про своє кохання. Її пам'ятали всі, та не знав ніхто, окрім нього. Його ж ніхто не пам'ятав та для неї він став приводом жити далі. Жити знову. Жити після війни.

- Вам вирішили спершу довірити ваші ж екземпляри. Ілля Гроссман та Ілліна Велика. - О ні! – скрикнув Підмайстерко і знесилений плюхнувся на ослінчик. – Тільки не ці!! - Чого ж це? На думку нашого Правління, вони ідеально відповідають один одному. Майже стовідсотковий збіг. Таке зустрічається вкрай обрідно та гарантує щасливе подружнє життя. - Та ви що?! Все що вони