- Я хочу її. - важкий чоловічий голос, в якому не було ніжності. Що я зрозуміла одразу, цей чоловік не вмів чекати. Цієї ж години, він притиснувши мене до стіни, його руки боляче стискали щелепу, змушуючи відкрити рота, було боляче, але не настільки, щоб проливати сльози, та й узагалі я намагалася не плакати, навіть якщо хотілося, навіть якщо було боляче. Оточуючих

Усе, що я хотів, щоб ти посміхалася. Ця сповідь стане прощальним подарунком для тебе, Лілі. Від неї виходив солодкий запах ванілі, а виблискувала вона подібно до сонця, у неї були великі сині очі, і ямочки на обличчі від посмішки, такою мені запам'яталася та маленька дівчинка. А я ж обіцяв їй повернутися, і ніколи більше не залишати її саму. Забрати її з собою. Я не