Вона - ніжна та юна. Він пристрасний та досвідчений. Обидва не впевненні в собі. Обидва не вірять що можуть бути щасливими разом. Таємничі перешкоди виникають постійно на їхньому шляху до щастя. Він старший за неї на п’ятнадцать років. Вона молода та вкрай вразлива. Чи вистачить їм терпіння та наснаги щоб залишитися разом.

Мені обіцяли роботу покоївки у одному з найдорожчих готелів Еміратів: Бурдж-аль-Араб. Про таке можна було тільки мріяти двадцятидворічній дівчинці з маленької провінції. І я без роздумів погодилася. Щоправда, тоді я не знала, що мене далі чекатиме. У той день, коли я потрапила в руки торговців людьми, моє життя перевернулося з ніг на голову. Я втратила все. Більше не

Чоловіки з Марсу, а жінки з Венери? Застаріла класика. Інша справа, коли він з похмілля, а вона з депресії. Чи порозуміються вони? Ю.: дівчатка, не дивіться в дитинстві мультики! Я он дивилась і що з того маю? Все чекаю на принца на білому коні, а він не їде! Скоро тридцять, а я тільки в депресії була, а заміж ще не ходила... Нема нормального? Та є... Але не точно.

Зустріч з Любомиром стала для Мар’яни справжнім порятунком, для самого ж чоловіка складним випробуванням. Двоє зранених сердець шукали зцілення, та чи вдасться їм віднайти його, якщо рани виявились надто глибокими? "Горнеться, як кошеня. Шукає ніжності, безпеки. Думає, я став її порятунком. Дурненька. Знищу, як інших до неї. Витягну серце, а за ним душу.

❤️❆Подарунок моїм читачам на Новий рік❆❤️ Невеличка історія про зустріч із першим коханням, з яким довелося попрощатися у вісімнадцять. Хтось називає його дурним, хтось не вірить у нього. Хтось вчиться і росте заради кар'єри й зовсім не готовий піти з-під батьківського крила. Історія про те, як випадкова зустріч всього за одну годину змінить не тільки плани на Новий

- Я безплідна! – дивлюсь із подивом на лікарку. – Не може бути! - Вісім тижнів, вітаю, матусю, - жінка поправляє окуляри в товстій оправі. - Неможливо… - притискаю руки до живота. - Особливо, якщо зважати на те, що між нами нічого не було ці місяці, - гарчить чоловік. Ворон… він все ж таки залишив свій слід… його дитина. Мого ката, мого монстра, єдиного кого

Кожен з нас вірить у дива. Хтось загадує бажання у Новорічну ніч, хтось просить допомоги у вищих сил, а я викладаю свої бажання у листах до Святого Миколая. Вісімнадцять бажань, жодне з яких не здійснилося. І ось дев'ятнадцятий лист, без жодної надії та віри в те, що він колись достукається серця старенького Миколая. Я випустила його літачком просто у вікно, зробила

Я навчилася жити без нього. Без його дотиків, поцілунків, обіймів... Довги п'ять років я вчилася жити заново і коли нарешті відпустила минуле. Він знову з'явився у моєму житті. Зараз він дивиться так ніби я зрадниця, але ж це не правда, це він пішов нічого не пояснивши, розтоптавши мої почуття. Чуже горе дало нам другий шанс, але чи зможемо ми ним скористатись? Коли

У Ліни було все: терплячий і люблячий хлопець поряд, робота, на яку вона кожного ранку радісно поспішала, усталене життя в столиці. Вона була хорошою, милою, доброю дівчиною з принципами, яка на це заслуговувала. Була... Допоки одного прекрасного дня доля, перебуваючи в одному із своїх каверзних настроїв, не привела її на посаду асистентки мовчазного і строгого

Випускна ніч Віолетти перетворилася на катастрофу та назавжди змінила її життя і плани на майбутнє, а мрія стати зіркою паркету так і залишилася мрією. І ось через роки особисте жахіття Віоли повернулося, а їй самій треба буде вирішити, хто ж кращий батько для її двійнят: той, хто «народив», але жодного дня не був поруч, або той, хто виховав і всього себе віддавав