«В мені начебто ховаються дві дівчини. Одна - суцільний бруд і зло, яка хоче лише бризкати своєю отрутою навколо і безсовісно тішиться цим… Але друга хоче сяяти, як самий чистий янгол, і дарувати світ…» Хто переможе? Минуло три роки, Іра рятується від війни за кордоном, виховує доньку під наглядом нарешті відшуканої мами і начебто повністю прийшла до тями. Біль майже

Зимовий вечір був наповнений духом очікування. Різдвяна казка розгорталася у самому серці старовинного міста, де вузькі вулички, покриті інеєм, тремтіли від світла ліхтарів, а вітрини магазинів мерехтіли вогниками гірлянд. Різдво було близько, і кожен куточок міста дихав чарами.

Жила-була в невеликому селі на заході України дівчина на ім’я Марічка. Вона була знана в усій окрузі не лише своєю вродою, а й майстерністю у приготуванні традиційних страв. Особливо вміла вона готувати бобальки — маленькі пухкі кульки з тіста, що зазвичай подавали з медом, маком або часником.

До книжки ввійшли кращі новели відомого українського радянського письменника 20-30-х років. Тематика цих творів — громадянська війна, непримиренна класова боротьба на селі в післяреволюційні роки, життя незаможного селянства. Автор майстерно змальовує духовний світ своїх героїв — сільських бідарів, народження і зміцнення їх класової свідомості.

отсутствует

Головне дерево міста стає не лише місцем зустрічі, але й символом, який об'єднує мешканців. Особлива атмосфера, створена навколо ялинки, спонукає до добрих вчинків

У теплі зимові вечори немає нічого кращого за час, проведений у колі найрідніших. У цьому затишному будинку, де мерехтять вогники на ялинці, а камін дарує м’яке тепло, кожен момент наповнений любов’ю й радістю. Марія та Андрій разом із дітьми готуються до свята, прикрашають ялинку, розпаковують подарунки й танцюють під гітарні мелодії дідуся Петра. Кожен член родини

ОНОВЛЮЄТЬСЯ ЩОДЕННО!!! Одного разу Нолану присниться сон, де невідомий напівоголений чоловік падає із неба тримаючи факел у руці, у той момент він не надасть цьому великої уваги й продовжить втілювати свій план з викрадення маршрутки у життя. На цьому і завершиться класичний сюжет викрадення для читача. Жанр прози українця Ярослава Гната балансує між трилером,

Віра: Я зустріла його в найстрашніший момент життя. Я вважала його гріхом, спокусою, спробою замінити те, що втратила. Я не вірила ні йому, ні собі, ні своїй долі. Щоб залишитися з ним, довелося подорослішати двічі. Подорослішати і відпустити перше кохання, щоб стати щасливою. Сан: Я побачив її крізь вікна за тисячі кілометрів від рідного дому. Спершу я закохався в

Що може статися, коли заряд позитиву на максимумі, а святковий вечір обіцяє бути незабутнім? Нічого! Головне — дивитися під ноги і не вступити у халепу. У моєму випадку — халепище…