Ця історія в першу чергу про вибір. Кожен з нас змушений його робити. Кожен день. Завжди. І навіть коли ціна занадто висока. Головна героїня отримала все, що нібито очікувала, потрапивши в світ магії. Але, який шлях, при цьому вона обере? Чи підкориться волі творців? Чи сама стане творцем своєї долі?

Чорновик! Зрадив коханий? Головне не біжи в сльозах куди небудь, бо можеш попасти на той світ чи в інший світ. Зі мною сталось саме так, але тепер я ні про що не шкодую. Це була моя можливість побудувати життя з чистого листа і більше не наступати на граблі кохання. Чи все таки наступити ще один разок? Ну один, можливо цей раз не вдарить?

Чи вірите ви у магію? Прокляття, привороти, усілякі зілля, гадання, віщування? Ні? От і Селена не вірила. Проте, доля підкидає їй випробування за випробуванням і носять ті «подаруночки» найрізноманітніші персони, від юних мажорів до спадкових відьом. А деякі з них ще й прокляття за собою притягують! І як цьому дати раду, не полишившись здорового глузду...?

*КНИГА ТРЕТЯ* Ось ми часто читаємо: герої відсвяткували весілля та жили довго і щасливо. А чи так це довго – довго? І чи справді те щастя щасливе? А якщо сама історія тільки й починається після обміну кільцями та триразового «Гірко!»? Пропоную Вашій увазі історію Астелії та Ірміана. Версія «Після «довго та щасливо». Чи є життя після весілля?

Потрапити в дружину королівського некроманта? Наче непогано. Чоловік — красень, світ — не середньовіччя. Тільки хто ж знав, що чоловік впаде в немилість та доведеться перебратися з розкішного маєтку до двокімнатки на околиці? І поки милий гарує, мені належить поринути в будні матусі в декреті, яка навіть магією не володіє. А без слуг доглядати немовлятко виявилося не

16+ Одного дня, коли я взагалі про це не замислювалась, доля вирішила мене зіштовхнути з багатим хлопцем, який не бере до уваги почуття інших людей. Його неймовірно сильно дратують люди, які не можуть похвалитись таким же товстим гаманцем, як і в нього. Він, як справжнє зло, яке не хоче розуміти чиїсь інші почуття піклуючись тільки про себе, принижуючи мене день за

Донька султана і син моряка… наші шляхи не мали перетнутися. Але доля вирішила по-іншому. Що може пов'язувати нас, окрім мрії… окрім кохання? Чи вистачить сил зруйнувати канони придворного життя, щоб вирішувати свою долю? І що обрати, коли настане день прийняття рішення: сім'ю чи кохання? *** Іди, прагни, досягай… а я завжди буду поруч. Адже хоч як далеко не покличе

Так звичайна дівчина побачила його. Своє перше кохання. Не могла повірити, що цей красивий хлопець, старшокурсник, може звернути на мене увагу. Та, він усіма силами доводив мені це. Коли мене з'їдали сумніви. І моя подруга, допомагала їм множитись, бо, як виявилось, також захопилась цим хлопцем. Та допомагала мені, будувати між нами стіни, щоб очистити собі дорогу.

Повість Івана Яковича Франка «Для домашнього огнища» спершу побачила світ польською мовою в 1892 році, і лише через кілька років - українською. Описані у ній події відбуваються в Галичині і пов'язані з сім'єю капітана Антося Ангаровича, котрий, повернувшись із Боснії додому, пізнає жахливу істину про діяльність його коханої дружини. Автор майстерно будує сюжет,

Ерік Адлер єдиний спадкоємець величезної бізнес-імперії. Він переслідує лише власну вигоду, розважливий, і надто добре розуміється на всіх хитросплетіннях інтриг, щоб йти на поводу у жінки. Тільки ось, Тіна Ларсен про це не здогадується, коли необачно втягує його в авантюру, яка може спричинити вельми непередбачувані наслідки для неї самої.