Життя Надії було спокійним і занадто стабільним. В неї була хороша робота і речі,які вона обожнювала. Проте, зустріч із однією маленькою дівчинкою,перевернула все з ніг на голову. Хто ж знав,що у цієї крихітки є настільки сексуальний батько.

Дракони, маги, кракени… Хто ж не мріє потрапити в казку і закохатися у прекрасного принца? Крадійка Лія, яка залишилася сиротою і звикла розраховувати тільки на себе, про казку не мріяла. Вона просто взялася не за те завдання і поцупила не ту магічну річ… А потім .. опинилася у чужому світі. До того ж увірвалася туди дуже ефектно. Прокинулась у ліжку глави

Относительно утопическая жизнь на Земле двадцать третьего века готова пойти наперекосяк, когда внезапно выясняется, что кажущаяся безобидной инопланетная раса является одной из худших угроз, с которыми когда–либо сталкивалось человечество. Движимые сильным религиозным экстремизмом оликсы полны решимости привести всех разумных к собственной версии Бога. Но они,

Равка оповита негодою і нестабільністю. А молодий король Ніколаї Ланцов дедалі частіше ночами обертається на небезпечну почвару. Генерал Зоя Назяленскі стала свідком смерті свого наставника й воскресіння запеклого ворога. Тепер усе, чим вона живе, — захист гришників у всьому світі, убезпечення трону Равки й порятунок Ніколаї. Та поки Зоя відчайдушно шукає ліки від

«300 миль на схід» — новий історично-кримінальний роман Богдана Коломійчука. Відень, 1920 рік. В Австрії післявоєнна економічна та політична криза. Вулиці щоразу спалахують комуністичними демонстраціями. Директорові віденської поліції надходить повідомлення про те, що одночасно дві молоді держави, Польська Республіка і Радянська Росія вимагають видачі такого собі

Герой повісті — Натан, письменник середньої руки, єврей з Литви, якийдавно живе у Нью-Йорку, їде до Ізраїлю, де в будинку престарілихзалишилась його дев’яносторічна бабуся. Зустріч рідних людей — бабусі таонука, які ніколи не любили одне одного, відбувається в суворий періодарабського терору.Це нагадування про те, що любов здатна здолати будь-які перешкоди внашому

- Заблудилась, Принцесса? - Голос жениха сестры звучит с насмешкой, а я краснею до кончиков ушей и пытаюсь натянуть обратно свой свитер. Как я могла перепутать спальни?! Ну как?! - Прости, я такая дура, перепутала комнаты, - бурчу себе под нос и пячусь в сторону двери. - Не страшно, - голос мужчины в момент становится хриплым, а глаза пробегаются по мне с интересом.

При обходе территории своего фитнес-клуба я встречаю девушку, от которой невозможно оторвать взгляда. У меня так редко бывает — чтобы переклинило на ком-то по щелчку пальца. Но сейчас именно такой случай. Незнакомка идет по тренажерному залу, неожиданно спотыкается о брошенный кем-то коврик, в попытке удержать равновесие хватается за стойку с гантелями. Та кренится,

Він: Я звичайнісінький хлопець. Ви ніколи не помітите в мені вади. Навіть якщо візьмете мікроскоп – не вийде. Я працюю, як і ви; я тусуюсь так само, як і всі... все як у всіх, крім одного «але»: в одній із кімнат своєї квартири під замком я тримаю дівчину. Вона: Як часто ми помиляємось? Я гадала, знаю його. Мені здавалося, я вмію розумітися в людях. Виявилося — ні!

-Я сьогодні бачила Тихонова- вимовляю з зупинкою, неначе знову намагаюся збагнути, що це був дійсно він мій Андрійко; -Що справді?І що?Як він він відреагував на вашу зустріч?- Діана здається у весь цей час навіть не дихає.. -Як і велика кількість ображених чоловіків, зробив вигляд що не знає мене- посміхаюся, хіба не цього я добивалася, я зробила все для того щоб він