Кожен розважається, як може. А іноді розваги ведуть до цікавих зустрічей.

Кожен рано чи пізно проходить через етапи, що приводять його до якогось кроку. Запрошую ознайомитися з історією того, як почала писати я.

Небезпечна пандемія приспала всіх дорослих.. лише діти лишились в цілому світі. Мілана, командир племені Вітрів всім серцем бажає знайти ліки. Але чи всі діти хочуть повернення дорослих? Можливо, краще створити справжнє місто, де живуть лише діти? Історія Гра почалась II не про спасіння, вона про місто Сонця.. хай славиться губернатор Євгеній!

Новий світ підкинув купу випробувань Феліції, але вона впоралася. Ось тільки якою ціною? Нову подругу їй врятувати не вдалося. Але чи справді вона загинула? У світі магії можливо все і кінець — це іноді початок. А ще ця нова сила... В ній прихована найбільша таємниця Феліції. Чи зможе вона її розгадати? Час покаже.

Їхній роман триває вже два роки, але Ніколас залишається загадкою для Меліси. З одного боку, він відомий письменник, улюбленець жінок, з іншого – людина, яка віддає перевагу самотності і не довіряє нікому. Крім того, Ніколас категорично проти дітей, а Меліса вагітна…

Малесенька казочка про казку, проте змістовна. Про несправедливе життя бідних і багатих людей. Розповідається у казковій формі, сподобається й дитині.

Для мене завжди була важлива мотивація.. Але доволі часто я сам не міг зрозуміти, як описати сам механізм мотивації, що так сильно впливає на мене. Допомогла одна з найулюбленіших книг "Хроніки Амберу".. Так, просто натхнення було, спробував втілити в слова мій механізм до вічного оптимізму)

Твої проблеми важливі, бо вони твої. Олександр Шамсудінов, актор театру з невеликого міста, відчуває, що його колись казковий театр перетворився на пастку. Тісний кокон страху назавжди залишитись у цьому місці охоплює його. Переїзд до великого міста здається рятівним планом, але все змінюється, коли він зустрічає свою найкращу подругу з дитинства, яка страждає від

Друга світова війна, як і кожна війна принесла українцям горе й сльози. Але в радянській дійсності найбільшими ворогами та катами стали свої ж. Життя простої людини було знецінене. І все це виправдовувалося тим, що країна на шляху до світлого прийдешнього - до комунізму.

Вони за чотири роки обмовились лише кількома реченнями й ті стосувалися навчання. Стас не помічав скромницю Ясмін, а та навмисне не звертала уваги на популярного одногрупника. Але Новорічна ніч і випадковий невинний поцілунок змінюють геть усе. Шалена пристрасть змітає розумні заперечення обох. Що за мана? Вони ж не закохані! Ні? У його темних як гріх очах був цілий