Один з моїх перших творів, який я написала у 2014 році і трохи редагувала в 2020. Твір про те, що в житті немає нічого недосяжного.

Паур,Вільям,Асен задумали захопити Моланію. Кепу.Воліху,Мауру доведеться зупинити їх. Їм доведеться зіткнутися із багатьма труднощами.

Андрій – звичайний мешканець однієї з багатьох версій Землі в неосяжному мультивсесвіті. Донедавна він був типовим сім'янином із люблячою дружиною та двома дітьми, але радощів шлюбу та батьківства його позбавив нещасний випадок. У намаганнях впоратися із втратою, Андрій випадково дізнається про існування реальності, в якій його родина залишилась жива. З цього

Багато років тому маленька Аріанель, будучи ще дитиною, випадково потрапляє в капкан, поставлений людьми, і виявляється беззахисною у лісі. Її рятує таємничий хлопчик із райдужними очима, який виявляється чорним ельфом. Ця зустріч залишає глибокий слід у серці Аріанель, і з того часу вона не може забути його. Через 300 років після подій з Арахною та Еландіном,

Мы так часто не обращаем внимания на простые вещи вокруг нас, что забываем быть счастливыми. Замечайте прекрасное, оно рядом.

Це казка про багатого господаря і бідну дівчину.

Чи могла Леся повірити, що опинитися на морі разом з людиною, яку сильно кохала?

І ти хотіла би швидкої смерті, щоб, ніби фенікс, піднятися з попелу власного тіла, однак у твоїх руках немає чуда, а на твоїх кордонах немає магічних куполів. І ти випливаєш зі свого басейну, ледве піднімаючись на руках за обгорілі бортики, що обпікають шкіру.

Кожне літо Діана приїжджає в дитячий табір "Салют" разом із друзями. Робота вожатими стала для них ковтком свіжого повітря, а це місце - другою домівкою. Навіть тривала сварка з колегами не вплинула на їхнє бажання повертатися сюди з року в рік. Неприязнь між двома компаніями молодих вожатих виливалася в багато підстав і невдач, незважаючи на це, вони

Кохання надихає нас та дарує усьому сенс.