Біографічний абстрактний вірш.

Останній день літа — це свято, в якому всі діти прощаються з літом та насолоджуються останнім днем літнього відпочинку, особливо дорослі, які завершують свою відпустку. Ця історія і розповість про пригоди автора: як він прощався з літом в останній день літа. 31 серпня 2024 рік. Автор прокидається дуже рано і дивується, чому він згадує те, про що не хотів згадувати.

Історія про молоду, вродливу, розумну, виховану, самодостатню жінку, яка завдяки наполегливості досягла багато чого у житті, але яка боїться серйозних стосунків з чоловіками. - Як тільки, якийсь адекватний хлопець починає зі мною спілкуватись, я тікаю від нього. Буквально - ті-ка-ю!!!

Якби закон підлості був людиною, він би точно мав каштанове волосся та прискіпливі зелені очі, які так легко знайдуть у твоїй самостійній роботі причину для смертної казні, не менше. Четвертий курс обіцяв бути чудовим, до появи професора Вебера. Втілення моїх дівочих мрій та найгірших кошмарів одночасно. Я ненавиджу його, і я… напишу з нього головного злодія у

Якийсь там оракул напророчив, що я маю вийти заміж за принца сусідньої країни. А я не хочу. Не хочу, бо ще дуже молода, не хочу, бо мені обіцяли свободу ще років з десять, не хочу, бо маю мрію, яка важливіша для мене понад усе. А отже вихід тільки один - тікати. Все продумано до дрібниць. Крім нього... Він мене бентежить та лякає... Що? Він готовий допомогти мені

Виявляється, деколи уроки географії бувають не такими нудними. Особливо, коли розумник Лі Мінхо допомагає хулігану Синміну у скрутній ситуації.

Оповідання розповідає про перемогу славетного Нікити Кожем'які над печенігом - велетнем. Ця книга буде цікавою тим, хто любить історію та фізичну культуру, а саме боротьбу.

Мене звуть Саманта, і в моїх венах тече кров перевертнів-драконів. А мій вітчим їх люто ненавидить. Точніше, ненавидів до того часу, поки не дізнався, скільки на чорному ринку платили за луску та кров дракона. Потрапивши в Академію, де він усім заправляє, у мене майже немає шансів, аби контролювати свою іншу сутність і не дозволити йому використати моє тіло для

Ах, Настя, Настя. Біле волосся, сині очі. Що ж ти з собою зробила? А все через це кляте кохання. Жила собі дівчинка. Відмінниця. Вихована. Не п'є. Ні курить. Не гуляю. Родина гарна. Батько, мама, бабуся та кокер-спанієль Шаня. Заможна така родина. Настя взута. Одягнена. Нагодована. Все є. Все що душа побажає. І так вона жила собі тихо та скромно до своїх 16 років.

Спок сидів у капітанському кріслі й читав звіт, якого принесла йому на підпис йомен. Фоном, у своїй голові, він чув відгомони чужого задоволення: його т'хайла, Джеймс Кірк, трахав на столі переговорної посолку, яку вони зобов'язані були доставити на раду квадранту. Жінка була справді привабливою, як на смак Спока, тож нічого дивного, що Джим теж звернув на це свою...