― А тепер, щоб навіки скріпити ваш союз, поцілуйте наречену! ― урочисто проголошує жрець. Гаряче дихання нареченого обпікає щоку. І в цей момент двері каплиці з моторошним скрипом відчиняються. Огидний скрегіт звук ножем проходить по і так напруженим нервам. У білому, залитому яскравим денним світлом, отворі темніє величезна чоловіча постать. ― Зупиніть обряд!

Даринка дуже переймається тим, що у переддень Різдва від них пішла татова наречена. Дитина хвилюється, адже батько ходить сам не свій. Дівчинка свято вірить у диво та чекає на нього. Бо ж няня Віка казала, що у період зимових свят, трапляються дива. А особливою є, новорічна ніч — це час наповнений магічністю та казковістю. І якщо сильно вірити, то диво обов’язково

❤ - Стривай! - кричу Олені, зупиняючи біля виходу. — Ти що хочеш залишити мене тут одну? – з жахом питаю. - Нічого з тобою не станеться! - відрізає вона. - Тут одні чоловіки! І їх понад десять штук! - пошепки повідомляю, і вона знову закочує очі. - Це люди, Вік! Чоловіки. А штуки у них у штанах! – каже ця зараза. – Я тебе не в порнофільмі привела зніматись! Хоча, я б

Женя закохалася в нього в шістнадцять років, пронісши своє кохання через всі роки дружби. Дмитрові знадобилося аж шість років, аби розгледіти в ній ту єдину, з якою хотів би прожити все своє життя. Це було неминучим результатом їхнього довгого шляху одне до одного. Здавалося, ніщо не заважатиме їм жити довго і щасливо… Але життя має свій план. Як виявилось, на заваді

Він попереджав — розтопче те, що від мене зостанеться. Я не вірила. Дарма… Марк Данте не з тих, хто бреше. Він завжди каже жорстоку правду, щоправда, тоді, коли йому вигідно. — Ти сама винна. — Він дивиться так глибоко, що відчуваєш як кров'яні тільця мчать судинами. — Ти привела нас обох до цього. — Хіба? — шепочу в його губи. Марк всміхається. Немає нічого доброго

Олександру викрали з лімузина, в якому вона їхала на власне весілля, до церкви. Це був здоровенний бандит, який, якогось біса поцілував її, прямісінько в лімузині. Його наглі, сильні руки, притискали її тендітне тіло, до свого торсу, намагаючись втримати дівчину, яка відбивалася що є сили. А блакитні очі, що витріщалися крізь прорізи чорної маски, були такими

Що робити, якщо хлопець, який пригостив тебе коктейлем, розраховуючи на продовження вечора, наступного дня виявиться твоїм викладачем з психології? А ще він друг твого старшого брата. Ти ж уночі — зухвала власниця байку, а вдень — спадкоємиця мільйонів і за сумісництвом мамин кошмар. Які ще проблеми спіткають Алісу?

Все життя я бачила яким буває жорстоким вибір долі. Бачила, як альфи знущаються над своїми омегами... Перед омріяною волею, в мене її забрали. Я мусила прийти на оглядини, бо так вирішили найстарші. Та свято весняного рівнодення стало для мене кошмаром. Альфа з сусіднього поселення, яке славилось жорстоким поводженням з омегами почув в мені свою пару. Тепер я мушу

—Так, зараз, все, що тобі треба, це зібратися. — говорила я собі, вгамовуючи тремтіння. А він усе наближався. Труба стукала по залізних лозинах, що знаменувало про його наближення. Я забилася в кут, молячись усім богам, про те, щоб Лукас встиг першим. —Він більше не прийде. — почула вже зовсім поруч голос свого викрадача. — Він помер, моя дорога. Так, трагедія на

На дворі 90-ті роки минулого століття. Криза в країні, криза в освіті. Молода дівчина Софія приходить до школи працювати вчителем і отримує класне керівництво у 10 класі. Яких труднощів доведеться зазнати недосвідченому педагогу-ентузіасту? Що подарують їй ДВА роки в стінах звичайної загальноосвітньої школи? Це історія Софії Костянтинівни та її вихованців, серед яких