Annette Dundiuk - Заплутані шляхи, Annette Dundiuk

Я сидів у ресторані і чекав на Розу, яка ось-ось мала б прийти. Чому саме зараз мені згадалась історія нашого знайомства – сам не знаю. Проте, з дочкою господаря треба бути обережнішим. Вона лишень через 2 роки після того, як приїхала до Лондона розказала тільки двом людям де саме знаходиться. Сестрі і батькові. Я не хотів розпитувати та й мені це не було цікаво що ж сталось такого у Штатах що вона звідти, не побоюсь цього слова, втекла. Проте, зараз, після того, як я згадав наше знайомство, стало досить цікаво. І ось, я бачу на порозі ресторану дівчину-фурію, влетіла як ураган у червоній сукні на бретелях...