Володимир Павлович Горбулін - Світова гібридна війна: український фронт

організаційних заходів. Зокрема, посилено ключові підрозділи Служби, проведено роботу з удосконалення правового забезпечення діяльності спецслужби в умовах військової агресії РФ, проведення АТО на сході нашої держави.

Фактично завершено очищення лав Служби безпеки Украї­ни від зрадників та корупціонерів, а також осіб із низькими професійними та морально-­діловими якостями. Значна частина співробітників набула досвіду проведення оперативно-­розшукових та контррозвідувальних заходів у зоні ведення бойових дій, в умовах активної діяльності різного роду інформаторів, провокаторів та диверсійно-­розвідувальних груп противника.

Одним з основних чинників успішної протидії гібридній війні стало посилення контррозвідувального режиму. Так, було нейтралізовано близько 30 терористичних груп, підготовлених російськими спецслужбами; за рік — із червня 2015 р. по травень 2016 р. — за матеріалами контр­розвідки СБУ відкрито 367 кримінальних проваджень, у т. ч. 76 — за ст. 111 Кримінального кодексу Украї­ни (державна зрада), 3 — за шпигунство. Під слідством перебувають 13 агентів російських спецслужб.

Україн­ська контррозвідка успішно протидіє спробам спецслужб РФ створити фейкові «народні республіки» в регіонах Украї­ни. Зокрема, було блоковано наміри росіян та їх спільників утворити «Народну раду Бессарабії», «республіку Буджак», «Народну раду Миколаєва» тощо. Через ці псевдоутворення агресор планував дестабілізувати суспільно-­політичну ситуацію в краї­ні. Спецслужби держави-­агресора також планували ініціювати через «агентів впливу» внесення законопроектів щодо федералізації нашої держави[7].

У взаємодії з іншими суб’єктами загальнодержавної системи боротьби з тероризмом Служба безпеки Украї­ни запровадила та здійснює контроль за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Зазначений контроль, запроваджений з метою локалізації конфлікту як традиційний елемент забезпечення націо­нальної безпеки, має на меті протидію тероризму та розвідувально-­підривній діяльності російсько-­терористичних структур і спрямований на забезпечення права громадян Украї­ни виїжджати з неконтрольованих територій.

Задля забезпечення дії Конституції та законів Украї­ни, безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, недопущення гуманітарної катастрофи в районі проведення АТО запроваджено систему військово-­цивільних адміністрацій як тимчасових державних органів, які діють на території Донецької та Луганської областей у складі Антитерористичного центру (АТЦ) при СБУ. Вже протягом першого року функціонування таких органів влади вдалося відновити україн­ську юрисдикцію на звільнених територіях Донбасу і розпочати вирішення їх нагальних соціально-­економічних проб­лем.

З початком гібридної війни зіткнулися з принципово новими викликами для своєї діяльності і розвідувальні органи Украї­ни. Їх діяльність була націлена насамперед на відновлення оперативних, технічних, фінансових та організаційних можливостей, втрачених унаслідок цілеспрямованого руйнування попереднім керівництвом держави націо­нальних розвідувальних органів, анексії Криму та встановлення тимчасового контролю з боку квазідержавних утворень ДНР і ЛНР над окремими районами Донецької та Луганської областей.

Для Служби зовнішньої розвідки Украї­ни виникла необхідність виконання не властивих їй завдань військового-­тактичного характеру, а проведення АТО вимагало налагодження більш тісної взаємодії та координації суб’єктів розвідувальної діяльності з іншими суб’єктами сектору безпеки і оборони. Ці проб­леми були успішно вирішені у стислий термін, і зараз центри координації та взаємодії ефективно виконують низку важливих військово-­тактичних, оперативних і розвідувальних завдань.

Для закріплення специфіки та особливостей діяльності розвідувальних органів Украї­ни в нових умовах та актуалізації відповідної нормативно-­правової бази низку змін було внесено до окремих законів Украї­ни у сфері розвідувальної діяльності.

З огляду на якісно нові геополітичні умови та з метою підвищення ефективності діяльності вітчизняної розвідки, у січні 2015 р. було утворено Об’єднаний комітет з питань розвідувальної діяльності (ОКРД) при Президентові Украї­ни, що дало старт реформуванню та розвитку віт­чизняних розвідувальних органів. Крім того, у березні 2016 р. прийнято Націо­нальну розвідувальну програму.

Нового змісту набуло співробітництво з іноземними спецслужбами та розвідувальними органами, передусім країн — членів НАТО. Воно стало більш прагматичним, конкретним, спрямованим на вирішення актуальних завдань міжнародної, регіональної та націо­нальної безпеки. Такий підхід дав змогу перейти на новий рівень взаємодії — проведення спільних розвідувальних операцій, що загалом сприяє формуванню нового рівня довіри та співробітництва між спецслужбами.

Вкрай низький рівень довіри населення до органів внутрішніх справ, їх корумпованість, відсутність у працівників належної мотивації до праці потребували від керівництва держави рішучих кроків щодо якісного забезпечення громадської безпеки в умовах нових гібридних загроз.

З 2014 р. розпочалася робота з розбудови нової моделі системи органів внутрішніх справ Украї­ни, упорядкування і розроб­лення механізмів управління їх структурними ланками для підвищення результативності функціонування, поліпшення криміногенної ситуації в краї­ні.

У рамках реалізації Концепції першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ та Стратегії розвитку органів внутрішніх справ Украї­ни, які були схвалені урядом, прийнято Закон Украї­ни «Про Націо­нальну поліцію», що набув чинності 7 листопада 2015 р. За активної підтримки міжнародних організацій та урядів провідних країн світу розпочато реалізацію низки проектів з розбудови Націо­нальної поліції Украї­ни.

Найбільшого прогресу та підтримки населення досягнуто у сфері розвитку універсальних високомобільних підрозділів патрульної поліції, створених для ефективної профілактики та протидії злочинності, підтримання громадської безпеки і порядку, надання якісних поліцейських послуг, зменшення аварійності на автомобільних шляхах держави.

Триває процес створення Корпусу оперативно-­раптової дії «КОРД» — єдиного і універсального підрозділу поліції особливого призначення для протидії злочинності, здійснення силової підтримки під час проведення оперативно-­розшукових заходів, слідчих (розшукових) дій, забезпечення охорони свідків у кримінальному судочинстві, підтримання публічної безпеки і порядку тощо.

Одним із важливих напрямів підвищення ефективності протидії злочинності є реформування блоку кримінальної поліції та слідства, створення служби детективів. З цією метою вже розроб­лено низку законопроектів, однак в цілому прогрес у цій сфері наразі незначний.

Однією з безпекових структур, що найбільш динамічно розвивається, стала Націо­нальна гвардія Украї­ни, створена понад два роки тому. Нацгвардійці відіграли значну роль під час захисту територіальної цілісності та державного суверенітету Украї­ни. У стислий термін військово­службовцями НГУ було прийнято під охорону низку важливих стратегічних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури та важливих державних об’єктів, забезпечено їх охорону та оборону, посилено охорону атомних електростанцій. Завдяки прийняттю ефективних управлінських рішень та маневру силами і засобами НГУ вдалося у короткі строки стабілізувати ситуацію та не допустити подальшої ескалації ситуації у містах Харкові, Одесі, Херсоні, Миколаєві, Маріуполі. В районі проведення АТО силами Нацгвардії у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони були успішно проведені операції зі звільнення від незаконних збройних формувань та взяття під контроль низки населених пунктів на території Донецької та Луганської областей.

Досвід проведення АТО та необхідність удосконалення взаємодії з іншими силами охорони правопорядку та військовими формуваннями мав наслідком внесення змін до Закону Украї­ни «Про Націо­нальну гвардію Украї­ни» наприкінці 2015 р.

Для виконання поставлених завдань командування НГУ розробило та успішно застосовує нові тактичні форми протидиверсійної боротьби, підтримання громадського порядку на підконтрольних Украї­ні територіях, виявлення та припинення діяльності терористичних і розвідувальних груп противника. Крім цього, змінено підходи до озброєння та оснащення військовослужбовців НГУ, кадрового, фінансового та матеріально-­технічного забезпечення, професійної підготовки. Підготовка особового складу підрозділів