Рія Вайсен - Перехресниця Долі, Рія Вайсен

— Я не міг втратити їх обох, – відізвався Антаїр, усміхнувшись нотам захоплення в голосі ельфа. – Пощастило, що Таша не була облишеною. Облишену плід просто убив би, не дивлячись навіть на те, що Таша — моя Пара.

— Не знав, що у вас можуть бути Пари серед інших рас.

— Ну, не в усіх же Богиня має пунктик на темі чистої крові, — Антаїр всміхнувся й вона помітила як розгладилися зморшки в нього на чолі.

— Невже мене тільки що намагалися ущипнути за болюче?

— Хіба трішки, — Антаїр знизав плечами й уп’явся зубами в м’ясо. В правій руці він все ще тримав уривок малюнку, зробленого його дочкою-напівкровкою.

— Наша Богиня не просто так встановила це правило, — з гіркотою в голосі сказав Індгарт. Так, наче виправдовувався. — Кров ельфів і без того рідка, а змішані шлюби роблять її ще рідшою. Ми повільно вимираємо через вчинки наших предків у минулому. Через старі змішання видів. Щокругу народжується все менше ельфів, все менше Істинних й все менше шлюбів, засвідчених Сульхою. Межі Лісу вимірюються чарами алдаеала. Де скінчаються чари, там і скінчається Ліс.

— І коли вмре останній ельф… — ахнула Арніка.

— Вмре й Ліс, зникне наша Богиня й усе, що підтримувало його існування й рівновагу на цьому боці.

— В сенсі? — вона все ж дістала з сумки грушу й тепер крутила її в пальцях, не наважуючись вкусити.

— Коли ельф вмирає, його кремують і розвівають попіл Лісом, — пояснив Індгарт. — На місці, де сила ельфа і сила Лісу перегукнуться виростає нове дерево духу. На кожне алдаеала має народитися новий ельф, нова душа. Але останнім часом вмирає більше, ніж народжується.

— У нас так же само, — відізвався Антаїр. — На кожного п’ятого вбитого чи померлого вампіра народжується лише один новий. А обернені все менше й менше переживають зміну.

— З чим це може бути пов’язано? — запитала Арніка, все ж відкусивши від груші шмат.

— Та біс його знає. Можливо від того, що магія йде з континенту слідом за Богами.

— Або з тим, що моя раса вироджується, — додав Індгарт.

— Тобто?

— Не говори, що в Академії не навчали цьому. Ваша система освіти жахлива. Наші раси по типу антиподів одна одної, — відповів Антаїр. — На Колдовських землях все має бути в рівновазі. Якщо є раса, що живе за рахунок інших, має бути й та, що живе задля інших. Зникнуть ельфи, наступні на черзі — ми. Лише ви, смертні, можете не турбуватися про зникнення.

— Тому вони й не вчать цього. Їм не важливо що буде з іншими, якщо вони продовжать жити так, яка і раніше.

— Тільки от те, що магія залишиться дуже сумнівно.

— Знаєте, якби я не знала одного з вас тринадцять кругів, а ти не був правицею свого короля, я б подумала, що у вас зовсім клепки немає, але, скоріше за все, разом з чарами я втратила здоровий глузд і мені це все зараз мариться, — сказала Арніка, не вірячи тому, що щойно почула.

— Можеш не вірити, але так воно і є, — знизав плечами Індгарт, відкушуючи яблуко. — Як ти думаєш: чому песиголовці зникли услід за мінотаврами?

— Якось не хочеться про це думати, — зізналась Арніка. Від однієї думки, що всі приречені через всіх до зникнення, ставало моторошно, а шкірою шмигали саламандри розміром з добротного свійського слимака-виноградника.

— То не думай, — хмикнув Індгарт.

— Вам все рівно нічого не загрожує. Маги й не маги, по суті своїй один вид і ваше існування максимально безпечне. Наскільки це можливо. Звісно, якщо магія все-таки зникне, то колишнім чарівникам доведеться складно, але жити будете.

— Якщо все так, як ви говорите, — сказала вона, дивлячись на них по черзі, — чому тоді в Академії цього не вчать?

— Бо люди вважають, що проблеми зв’язаних рас є проблемами зв’язаних рас і їх не стосуються? — знизав плечами Індгарт.

— Або тому що люди надто недалекоглядні й далі свого носа бачити нічого не хочуть, — відповів Антаїр, кусаючи м’ясо.

— Та йдіть ви! Я спати!

Дівчина вскочила на ноги, струсила сіно зі штанин. Пройшла до мішка з ковдрами, дістала одну. Повернулась назад, зіштовхнула Індгарта з сінника, уліглась, відвернулась від них і вкуталась із головою, молячись до володарки пори Морани, щоб не замерзнути до ранку.