Marta Nahanda - Несподіваний шлюб , Marta Nahanda

Мія: ця пісня точно про Дмитра. 
Вранці я навіть не хотіла прокидатися, але мені потрібно закінчити цей шлюб. Але я вирішила, що ще трошки полежу на цьому прекрасному ліжку. Але я так і не лежала в кімнату вривається щаслива Марта.
Марта: доброго ранку! Лілюсику, новий день, нові емоції.
— мої емоції відпочивають. Бо вчора занадто емоційний день був. 
Марта: Оксана оформила документи на розлучення і подала їх до суду. 
— причину, яку вона вписала? 
Марта: ту яку ти сказала.
— а яку я сказала? 
Марта: що ти не хочеш бути одружена з людиною, яка тобі не вірить. 
— чудово. 
Марта: ми чекаємо вас внизу.
Дівчина вийшла,  а я змусила себе вилізти з ліжка і прийняти теплий душ. Зробила свій рутинний догляд за обличчям вдягалася і спустилася до друзів вниз. Вони всі сиділи за столом і снідали,  давно я цього не відчувала. 
— доброго ранку, всім, — привіталася я з друзями і сіла на місце, де я завжди сиділа до весілля. 
Ніка: доброго ранку, як самопочуття? 
— з матюками? 
Ніка: без
— не дуже добре. Оскільки я нічого не пам'ятаю після того, як ми заспівали пісню. 
Оксана: в нас усіх те саме. 
Марта: говори за себе, Оксана. 
Оксана: окрім Марти.
Софія: як так стається, що ти сьогодні в нормі, ніби не пила стільки вчора?
Марта: в мене чудовий організм, Софійка. Пропоную поспівати. Моя любов тобі до сраки, моя любов тобі до сраки
Віка: Марта, перестань. 
Роман: файна пісня. Давай Марат, Ніколя, — і ці троє разом почали співати
— моя любов тобі до сраки, 
моя любов тобі до сраки, 
моя любов тобі до сраки, до сраки, до сраки. 
— я б хотіла співати разом з вами, але мене до біса болить голова. 
Марта: як ти морально? Не фізично. 
— не знаю. В один момент все було прекрасно, а зараз все погано.  Я не можу повірити, що він вірить, що я могла його підставити. Що я могла проміняти його на якійсь куски паперу? 
Марта: Якби різні сюжети не були,  фінал всеодно однаковий. Рано чи пізно все стане на свої місця. Там, де має бути. 
Всі розійшлися, хто по справах, хто на роботу. А я залишалась одна зі своїми думками. Які кожного разу поверталися до Дмитра. Я не буду дзвонити, але мені буде не все одно, я не буду писати, але я щоразу буду думати про тебе, я не зустріну тебе, але я завжди сумуватиму за тобою, я не скажу тобі ні слова, але я завжди буду любити тебе.