Ксенофонт - Анабазис. Похід 10000 еллінів

245

Маріандини — давнє населення Малої Азії. Вони були підпорядковані Гераклеї.

(обратно) 246

Один з дванадцяти подвигів Геракла полягав у проникненні в підземне царство Аїда і у викраденні триголового пса Кербера — охоронця Аїда. Місце спуску Геракла в підземний світ показувалося і в інших місцях Греції. Ахерузійський мис — це сучасний мис Кан-Баба.

(обратно) 247

Звичайний захід, до якого вдавалися міста, очікуючи облоги.

(обратно) 248

Візантій — грецька колонія, заснована, ймовірно, дорійцями у середині VI ст. на європейському березі Боспора (суч. Стамбул).

(обратно) 249

Віфінці — племена, що, згідно з античною традицією, прийшли з європейської Фракії й оселилися у північно-західній області Малої Азії.

(обратно) 250

Метальники дротиків.

(обратно) 251

Тобто зручний для причалювання кораблів.

(обратно) 252

Над похованим мерцем у гробниці стародавні греки звершували надгробний культ, який забезпечував небіжчикові спокійне перебування в царстві тіней. У разі неможливості віддати тіло землі зводилася порожня гробниця — кенотафій, і культ звершувався перед нею.

(обратно) 253

Фарнабаз — сатрап Фригії. Тут знову елліни зустрічаються з перським військом, яке намагалося не впустити їх у перську сатрапію Фригію.

(обратно) 254

В історії античної воєнної тактики це перший випадок застосування резервів під час битви.

(обратно) 255

Діоскури Кастор і Полідевк, сини Зевса, вважалися переважно покровителями Спарти, але їхній культ був поширений по всій Елладі. Вони вважалися богами-помічниками і заступниками людей, і їх особливо шанували мореплавці.

(обратно) 256

Севф — фракійський цар, свою біографію він розповідає Ксенофонтові (див. кн. VII, 2,32-34). Повернувши з допомогою найманців Кіра батьківську владу, він, одначе, залишився у підпорядкуванні царя одрисів (див. прим. 267) Медока.

(обратно) 257

Ця гора знаходилася за Перінфом, на півдні Фракії.

(обратно) 258

Фракійська площа Візантія була розташована посеред міста, неподалік ринку.

(обратно) 259

Мова йде про Пелопоннеську війну 431-404 рр., між Спартою й Афінами, яка завершилася цілковитою перемогою Спарти.

(обратно) 260

Ксенофонт з тонкою іронією описує невдалу спробу Койратіда отримати командування над найманцями Кіра. Койратід — мандрівний стратег.

(обратно) 261

Область на північ від затоки Золотий Ріг, між затокою і Боспором.

(обратно) 262

Навархи обиралися терміном на один рік, як правило, в середині літа, без права переобрання.

(обратно) 263

Навклер — власник корабля.

(