Шевченко Т. Г. - Кобзар, Шевченко Т. Г.

23 - Альта - річка, притока Трубежа.

24 - Булава - палиця з кулястим потовщенням на кінці. Тут - символ гетьманської влади.

25 - Перебендя - людина, що вміє весело, дотепно розповідати і співати. Тут - кобзар.

26 - Чалий Сава (? -1741) - полковник надвірного війська магнатів Потоцьких. Деякий час був на Запорозькій Січі, після втечі з якої служив сотником у польських магнатів Четвертинських. Під час гайдамацького повстання 1734 р. перейшов на бік повстанців, а після його придушення склав присягу на вірність польсько-шляхетського уряду, за що був страчений гайдамаками загону Гната Голого. Тут згадується історична пісня про зраду С. Чалого і його покарання.

27 - Горлиця - можливо, це жартівлива пісня «Ой летіла горлиця через сад» або пісня «Ой дівчина-горлиця до козака горнеться».

28 - Сербин - представник південнослов՚янської народності, що живе в Югославії. Серби браталися із східними слов՚янами у боротьбі із зовнішніми ворогами, бували на Україні, де про них склалось кілька пісень. Дві з них вміщено у зб. М. Максимовича «Украинские народные песни» (1834): «Ой сербине, сербине! покинь сербовати...» і «Ой сербине, сербиночку, сватай мене, дівчиночку». Одну з таких пісень і виконував Перебендя.

29 - Шинкарка - відома в багатьох варіантах пісня про шинкарку, яку козаки підмовили їхати з ними, а потім убили.

30 - Про тополю - пісня про злу свекруху, яка чарами перетворила невістку в тополю.

31 - У гаю - пісня про те, як син за намовою матері убив свою жінку.

32 - Про Лазаря - пісня, у якій використано євангельську легенду про голодного старця Лазаря і багатія Лазаря.

33 - ...Як Січ руйнували.- В ході боротьби українських народних мас проти феодально-кріпосницького і національного гніту, а також проти турецьких і татарських нападів на початку XVI ст. у пониззі Дніпра була створена Запорозька Січ. Розглядаючи Січ як вогнище антифеодальної боротьби, Катерина II у 1775 р. видала наказ про її зруйнування. Тут ідеться про історичні пісні, пов՚язані з цією подією.

34 - Основ՚яненко - український письменник Квітка-Основ՚яненко Григорій Федорович (1778-1843). Писав українською й російською мовами. Тепло відгукувався на вихід «Кобзаря» 1840 р. І «Гайдамаків», листувався з Т. Шевченком, але особисто з ним не був знайомий. Вірш написаний під враженням від нарису Г. Квітки-Основ՚яненка про кошового отамана Чорноморського козацького війська «Головатый. Материалы для истории Малороссии». На зв՚язок поезії з нарисом Г. Квітки вказували рядки вірша у першому виданні «Кобзаря» 1840 р.: Наш завзятий Головатий не вмре, не загине...

35 - Іван Підкова (?-1578) - за походженням молдаванин, до 1577 р. був запорозьким козаком, а потім (1577-1578) молдавським господарем; один з керівників визвольної боротьби молдавського народу проти турецьких і татарських загарбників. Про його участь у морських походах відомостей немає. Господар - титул правителів Волощини і Молдавії у XIV-XIX ст.

36 - Синоп - портове містечко в Туреччині на Чорному морі.

37 - Царград - Царгород, давня слов՚янська назва Константинополя (Стамбула), колишньої столиці Туреччини.

38 - Маркевич Микола Андрійович (1804-1860) - український дворянський історик, письменник і етнограф, автор поетичної збірки російською мовою «Украинские мелодии» та п՚ятитомної «Истории Малороссии», знайомий Т. Шевченка.

39 - Вірш написаний на примірнику «Кобзаря» 1840 р., подарованого В. Штернбергові з нагоди його від՚їзду до Італії.

Штернберг Василь Іванович (1818-1845) - російський і український художник, приятель Т. Шевченка по Академії мистецтв. Особливим успіхом користувалися його малюнки з українського народного побуту. У «Кобзарі» 1840 р. вміщено як фронтиспіс офорт В. Штернберга «Кобзар з поводирем».

40 - Гайдамаки - учасники народно-визвольного руху (переважно селяни) проти феодально-кріпосницького, національного і релігійного гніту на Правобережній Україні, яка до кінця XVIII ст. перебувала під владою шляхетської Польщі. Грізним вибухом гайдамацького руху було повстання 1768 р., очолене Залізняком і Гонтою (відоме під назвою Коліївщина), яке і стало темою Шевченкового твору. Виступи гайдамаків жорстоко придушувались шляхетською Польщею при підтримці царського уряду.

41 - Вавілон - найбільше стародавнє місто в Месопотамії. Славилося «висячими садами», розміщеними на штучних кам՚яних терасах біля царського палацу.

42 - Султан - тут: оздоба з пір'я чи кінського волосу на парадних головних уборах військових.

43 - Скутарі - передмістя Царгорода, де знаходився палац султана, багато мечетей, базари і склади, а також тюрма, в якій перебували полонені козаки.

44 - Тма, мна - трилітерні склади в церковнослов'янському букварі.

45 - Оксія - надрядковий значок в церковнослов'янських книгах, що означає наголос над складом.

46 - Щирий батько - Григорович Василь Іванович (1786-1865), російський історик мистецтва, секретар Товариства заохочування художників у Петербурзі, конференц-секретар Академії мистецтв (1829-1859), сприяв розвиткові мистецької освіти на Україні. Брав діяльну участь у викупі Т. Шевченка з кріпацтва. На згадку про день викупу Т. Шевченко присвятив йому поему «Гайдамаки».

47 - Інтродукція - вступ до великого музичного або художнього твору. Оскільки в поемі був уже ліричний вступ, Т. Шевченко назвав тут історичний вступ «інтродукцією».

48 - Степан - Стефан Баторій, король Польщі з 1576-го до 1586 р.

49 - Ян Собієський - Ян Собеський, король Польщі в 1674-1696 рр.

50 - ...Дивилися, як королі із Польщі втікають… - Після смерті короля Сигізмунда II Августа в Польщі скінчилась династія Ягеллонів і королем було обрано Генріха Валуа, брата французького короля Карла IX. Звикнувши до абсолютистських порядків у Франції, Генріх Валуа не зважав на шляхетську конституцію, внаслідок чого між ним і шляхтою почалися чвари. Після смерті Карла IX Генріх Валуа повернувся до Франції.

51 - Nie pozwalam! (Пол.) - Не дозволяю! - право вето (заборони), яке мав у XVII-XVIII ст. кожен член польського сейму. За цим правом голос лише одного депутата міг зірвати ухвалу сейму.

52 - Понятовський Станіслав Август (1732-1798) - останній король Польщі. Проводив політику, що відповідала інтересам польських магнатів та царського уряду Росії. При ньому Польща втратила свою державність.

53