Чарльз Діккенс - Скорочено Різдвяна пісня в прозі

Повість «Різдвяна пісня» Чарльза Діккенса розкриває тему жадібності та байдужості, та те, до чого можуть довести ці дії в справжньому житті.

Головний персонаж Скрудж, дбаючи лише про свої потреби, перетворюється в людину без серця. Він відрікається від усіх, навіть від рідних людей. Радимо читати онлайн усім скорочено повість «Різдвяна пісня» Чарльза Діккенса.

У творі є багато як реального, так і фантастичного. З реального автор виділив деталі життя в минулому столітті, а фантастичним стала подорож у часі і вимірне існування привидів — це всього лиш образи в голові.

Напередодні Різдва в оселі Скруджа з’являється привид колишнього друга і Духи Різдва, які в собі символізують добро та милосердя. Перший попереджає його про неминучу смерть, якщо він не змінить себе. Інші теж пропонують подорож у своєму часі.

Чи зможе ця подорож змінити Скруджа? Ця повість змусе кожного подивитися на своє життя з іншої сторони. А, можливо, і оновить вас так, як і Ебенезера Скруджа.

Що зробити для того, щоб люди були раді зустрічі з вами? Якою ви хочете стати людиною? Ми впевнені, що кожен із вас обов’язково захоче бути кращим після прочитання цього твору. Скачати безкоштовно скорочено «Різдвяна пісня» Чарльза Діккенса можна на нашому сайті в таких форматах: fb2, txt, rtf, epub.

Тут ви можете скачати безкоштовно твір “Різдвяна пісня в прозі” (скорочено) Чарлза Діккенса, який ви можете прочитати приблизно за 22 хвилини.

Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Чарльз Дікенс зі співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість «Різдвяна пісня у прозі».

Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлі». Скрудж — дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилася: ніс загострився, щоки зморщились, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос, хитрий та прикрий, скрипів».

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

КУПЛЕТ ПЕРШИЙ

ПРИВИД МАРЛІ

Події відбуваються у Лондоні, де Ібензер Скрудж та Джейкоб Марлі довгі роки були компаньйонами. Скрудж був єдиним, хто провів Марлі на цвинтар, коли той помер 7 років назад. Смерть друга зовсім не вразила Скруджа, і в день похорону він уклав вельми вигідну оборудку.

Скрудж був справжнім скнарою з кам'яним серцем. Душевний холод заморозив ізсередини старечі риси його обличчя, загострив гачкуватий ніс, зморщив шкіру на щоках, скував ходу, змусив посиніти губи й почервоніти очі, зробив крижаним його скрипливий голос.

Одного разу, на Святвечір, старий Скрудж працював у себе в конторі і наглядав за своїм клерком, який у темній комірчині переписував папери. Скрудж дуже економив паливо, тож клерк мерз і грівся хіба своїм білим вовняним шарфом.

Раптом у контору влетів племінник Скруджа, який весело привітав дядька з Різдвом. Племінник прийшов запросити Скруджа до себе на святковий обід, та старого таке не цікавило. Скрудж сказав, що Різдво — це нісенітниця, і він радше завітає до дідька лисого. Привітавши клерка з Різдвом, племінник пішов додому, зовсім не втративши святкового настрою.

Тим часом прийшли два нові відвідувачі. Вони пред'явили свої документи і попросили Скруджа у ці святкові дні пожертвувати дещо для бідних і знедолених. Скрудж відповів, що не збирається жертвувати для ледарів і йому все одно, чи хтось помре з голоду. Зрозумівши, що наполягати марно, джентльмени пішли.

Місто готувалося до свята, і якийсь хлопчик припав носом до замкової щілини Скруджевої контори, бажаючи поколядувати. Скрудж так рішуче схопив лінійку, що співак одразу ж утік.

Нарешті час було закривати контору. Довідавшись від клерка, що той завтра хоче святкувати Різдво, а не йти на роботу, Скрудж наказав післязавтра з'явитися якомога раніше. Бідний клерк замотався у свій білий шарф і щодуху помчав додому. У нього навіть не було пальта, бо він не міг дозволити собі таку розкіш.

Скрудж пообідав у таверні і скоротав решту вечора за прибутково-видатковою книгою. Потім він пішов додому спати. Чоловік жив у квартирі, що належала колись його покійному компаньйонові. Квартира знаходилася в будинку, де, крім Скруджа, ніхто не жив, а всі інші приміщення винаймалися під контори.

На вхідних дверях, на місці дверного молотка, Скруджу раптом привиділося обличчя Марлі. Старого це вразило і налякало. Піднімаючись вгору величезними сходами, йому приверзлося, ніби поперед нього сходами рухається похоронний екіпаж. Скрудж пройшовся по кімнатах, щоб упевнитися, що все гаразд. Задовольнившись оглядом, старий замкнув двері в квартиру на два оберти ключа, чого досі за ним не спостерігалося. Потім він зняв краватку, вдягнув халат, нічний ковпак та домашні туфлі і сів біля каміна поїсти вівсянки.

Камін був старовинний, і на кахлях були зображені сцени зі Святого Письма. Та Скруджу на кожному кахлю привиджувалося обличчя Марлі. Тут раптом усі дзвіночки, які були в будинку, почали дзвонити. Потім почувся брязкіт заліза. Скоро перед Скруджем з'явився привид, який легко проникнув у кімнату крізь замкнені двері. Полум'я, що вже зовсім погасло в каміні, раптом яскраво спалахнуло, немов хотіло вигукнути: "Я впізнаю його! Це — Дух Марлі!" — і знову померкло.

Марлі оперізував довгий ланцюг, який волікся по підлозі. Ланцюг був із ключів, навісних замків, скарбничок, документів, ґросбухів і важких гаманців із залізними застібками. Тіло привида було прозоре.

Спершу Скрудж зовсім не повірив своїм очам, вважаючи, що з'їв щось не те і йому привиджується. Щоб довести, що він справжній, привид раптом страшно закричав і несамовито й моторошно загримів ланцюгами. Скрудж ледве не знепритомнів. Потім привид розмотав свою хустку на голові, і в нього відвалилася щелепа. Заламавши руки, Скрудж упав на коліна і почав просити пощади.

Привид розповів, що носить ланцюг, який сам скував собі при житті, а прийшов сюди, щоб зі Скруджем не сталося такого ж. Він не міг довго затримуватися тут, бо його чекали довгі роки виснажливих мандрів і каяття. У ці дні, коли рік добігав кінця, привид особливо страждав. Він говорив, що головною справою людини має бути турбота про ближнього, суспільне благо, милосердя, жаль, щедрість. Привид повідомив Скруджу, що скоро його відвідають: перший Дух з'явиться завтра рівно о першій, другий прийде наступної ночі також о першій, а третій — на третю добу опівночі.

Дух Марлі взяв зі столу свою хустку і знову обмотав нею голову. Відтак привид позадкував до вікна, яке відчинилося, і приєднався до безлічі таких самих, як він. Скрудж глянув у вікно. Примари всі були в ланцюгах і жахливо стогнали, багатьох з них старий знав за життя. Коли привиди зникли, Скрудж зачинив вікно і, відчувши втому, повалився на ліжко й заснув.

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

КУПЛЕТ ДРУГИЙ

ПЕРШИЙ ІЗ ТРЬОХ ДУХІВ